ЗЕД-пеня: актуальне

Завантажити PDF

Вікторія Бубліченко, партнерка, керівниця практики податкового права GOLAW, адвокатка

Анна Сокур, юристка практики податкового права GOLAW

Майже одразу після початку дії воєнного стану був запроваджений мораторій на документальні перевірки, який поступово пом’якшувався. Перевірки з підстав порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями дозволили одними з перших, ще у травні 2022 року, а перевірки з інших підстав — пізніше. У результаті питання дотримання валютного законодавства стало одним із найбільш досліджених у судовій практиці воєнного часу.

Крім цього, зараз у таких справах з’явилися нові нюанси, безпосередньо пов’язані з обставинами воєнного стану та «воєнними» особливостями законодавства. Зокрема, порушення валютного законодавства можуть бути зумовлені форс-мажорними обставинами через активні бойові дії, окупацію населених пунктів України тощо.

У цій статті ми розглянемо актуальні підходи судової практики до деяких питань у справах щодо порушення граничних строків розрахунків.

Перебіг строків зовнішньоекономічних розрахунків не підлягав зупиненню

Податковим кодексом до 1 серпня 2023 року зупинявся перебіг строків, визначених податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з певними винятками. Оскільки контроль за дотриманням валютного законодавства покладений на органи Державної податкової служби, платники податків намагалися довести, що перебіг строків розрахунків за експортно-­імпортними операціями також зупинено. Така аргументація використовувалась у непоодиноких спорах, а тому це питання було передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22 Верховний Суд дійшов висновку, що зупинення перебігу строків, установлене в Перехідних положеннях Податкового кодексу, не поширюється на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовані валютним законодавством.

Воєнний стан — не підстава для звільнення від відповідальності

У згаданій вище постанові Верховного Суду платник податків також посилався на загальні положення про звільнення від відповідальності за порушення податкового законодавства. Зокрема, однією з підстав такого звільнення є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок запровадження воєнного, надзвичайного стану.

З приводу цього Верховний Суд зазначив, що вказана норма не поширюється на випадки порушення валютного законодавства, оскільки вони не є безпосередньо податковими правопорушеннями.

Крім того, суди зазначали, що встановлення вини резидента як необхідної умови для притягнення особи до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операцією з імпорту/експорту товарів не передбачено, а тому достатньо лише наявності факту порушення відповідних строків (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 620/14208/23).

Форс-мажор і зовнішньоекономічні розрахунки

Валютне законодавство передбачає зупинення перебігу строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами та нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин, унаслідок яких зупиняється виконання договору.

Проте часто контролюючі органи не враховують документи, які підтверджують настання форс-мажорних обставин, із різних підстав. У цьому контексті судова практика має декілька важливих висновків.

По-перше, положення валютного законодавства не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-­мажорних обставин, як і не покладають на суб’єкта господарювання обов’язку довести контролюючому органу таку наявність. Тобто довідці (сертифікату) торгово-­промислової палати надано ознаки преюдиційного характеру, оскільки цей документ визначено як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів і документів під час проведення перевірки або оскарження її результатів (постанова Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23).

По-друге, сертифікат про форс-­мажорні обставини може видавати не лише Торгово-промислова палата України, але й, зокрема, уповноважена нею регіональна торгово-промислова палата (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 520/21174/23).

По-третє, ці сертифікати не обов’язково повинні бути надані до перевірки. Такі документи можна надати після неї, на стадії подання заперечень на акт перевірки або оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Сертифікат може засвідчувати існування обставин непереборної сили в минулому (постанова Верховного Суду від 16 вересня 2024 року у справі № 520/6236/23; постанова Верховного Суду від 4 липня 2024 року у справі № 380/8597/23).

Продовження граничних строків розрахунків за рішенням Мінекономіки

Важливим аспектом граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями є те, що строки, встановлені Національним банком України, можуть бути продовжені за рішенням Міністерства економіки України. Водночас, як свідчить практика, відповідні висновки можуть бути надані з порушенням строків із вини Мінекономіки. Суди (на рівні апеляційної інстанції) схильні погоджуватися з тим, що в таких ситуаціях нарахування пені неправомірне.

Зокрема, в постанові від 25 січня 2024 року у справі № 120/6349/23 Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків висновок Міністерства економіки ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

Суди враховували й факти тривалого ненадання висновків Міністерством економіки України з посиланням на те, що в період дії воєнного стану строки надання адміністративних послуг можуть не дотримуватися (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2024 року у справі № 260/5336/23), а також невчасне отримання висновку через безпідставну відмову Міністерства економіки України під час первинного звернення компанії (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 500/1839/23).

Підсумовуючи, зазначимо, що бізнес, який зіштовхується з новими викликами під час війни, часто не може довес­ти свою позицію в процесі перевірок із питань дотримання строків зовнішньо­економічних розрахунків. Захищати власні права платникам податків доводиться, оскаржуючи податкові повідомлення-­рішення в судовому порядку. Загалом, як свідчить аналіз судової практики, суди схильні брати до уваги всі обставини та ухвалювати рішення про скасування нарахованої пені. Проте в деяких нових позиціях судів все ж таки простежується фіскальний підхід. А отже, в кожній конкретній ситуації потрібно розробляти індивідуальну стратегію дій.