Збитки від війни

Завантажити PDF

Григорій Тріпульський, керуючий партнер ЮК «Де-Юре», к.ю.н.

Артем Ріпенко, партнер ЮК «Де-Юре», д.ю.н.

Збитки від російської агресії, що триває в Україні, оцінюються щонайменше в 500 млрд дол. США, але фахівці називають і значно вищі, трильйонні, суми в доларовому еквіваленті. Зауважимо, що це лише пряма шкода інфраструктурі, майну тощо внаслідок безпосередніх бойових дій та окупації частини території України. Реальні цифри значно вищі та навряд можуть бути обраховані зараз, адже передбачають повне відновлення, реабілітаційні програми для постраждалих, компенсацію моральних страждань і багато іншого. 

Держава та громади

Згідно з правом міжнародної відповідальності держав, звичаєві норми якого здебільшого систематизовані в Статтях про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння (ARSIWA), держава, що вчиняє такі діяння, має припинити їх та відшкодувати збитки в повному обсязі. Це так звані воєнні репарації, які рф має виплатити Україні. Реалізація цього обов’язку, який виник з огляду на сам факт вчинення агресії, не потребує жодних рішень ООН чи будь-яких юрисдикційних органів. Натомість ядерну державу-агресора фактично не можна примусити до виконання обов’язку інакше, ніж на підставі угоди у випадку військової перемоги чи реалізації обов’язкового  рішення ООН. Відомо, що, користуючись правом вето в Раді безпеки ООН, рф блокувала всі резолюції щодо своєї агресії та її наслідків. За цих обставин у межах процедури Uniting for Peace Генеральна асамблея ООН ухвалила низку резолюцій, якими було визнано дії рф агресією, схвалено необхідність сплати репарацій за заподіяну шкоду в повному обсязі, а також задано вектор створення міжнародного компенсаційного механізму. 

На виконання цих резолюцій, зокрема резолюції ГА ООН від 14 листопада 2022 року, в межах інструментарію розширеної часткової угоди Ради Європи держави, включаючи неєвропейські, об’єднались і фактично запустили міжнародний реєстр збитків. Так, 12 травня 2023 року Рада Європи створила Реєстр збитків для України, який наразі вживає заходів щодо запуску всіх 45 категорій збитків. Паралельно держави працюють над створенням міжнародних компенсаційної комісії та компенсаційного фонду. Територіальні громади не визначені окремо серед потенційних заявників, але їхні вимоги фактично будуть включені до загальної суми збитків, завданих державі або юридичним особам.

Враховуючи відверте небажання рф припинити агресію та виплатити репарації, забезпечити їх отримання Україною могли б інші держави за рахунок заморожених у їхніх юрисдикціях суверенних активів рф. Але навіть західні країни наразі відкинули таку ідею, тому питання репарацій для України зависло в повітрі. 

З точки зору перспектив майбутнього відшкодування держава є найбільш сильним суб’єктом, адже репарації після завершення війни є інститутом, відомим міжнародному праву протягом століть. Держави, які отримували репараційні виплати, надалі самостійно вирішували питання часткової компенсації постраждалим. Проте сучасне міжнародне право йде шляхом надання гарантій не лише власне державам, а й безпосередньо постраждалим і жертвам. 

Юристи та адвокати ЮКК «Де-Юре» від початку повномасштабної агресії активно долучились до консультування та допомоги постраждалим. Беручи участь у фахових міжнародних і національних заходах, постійно спілкуючись із юристами-практиками з інших країн та представниками epistemic community, ми намагаємось віднайти оптимальні рішен­ня для наших клієнтів і постраждалих.

Постраждалі та жертви

Зі зрозумілих причин фізичні особи — жертви збройних конфліктів завжди перебувають у найменш захищеному стані та потребують першочергової підтримки. Саме тому будь-які міжнародні механізми колективних відшкодувань наразі сповідують victim centered approach, тобто підхід, орієнтований на першочергове та максимальне відшкодування шкоди фізичним особам.

В Україні вже запущено комплекс механізмів відшкодування та різноманітної підтримки жертв і постраждалих (relief mechanisms). Крім того, держава забезпечує їм доступ до правосуддя.  

Серед вдалих прикладів масштабної підтримки можна навести програму «єВідновлення». За допомогою цього сервісу особи отримують компенсацію за пошкоджене або зруйноване житло, зокрема у вигляді житлових сертифікатів для придбання нового житла. Існують різноманітні програми психологічної підтримки постраждалих, цільові виплати (допомога, підтримка) тощо. 

Вказані заходи переважно фінансуються за рахунок державного бюджету України, в тому числі з коштів, залучених через кредитні механізми Світового банку, Банку розвитку Ради Європи, а також прямих безповоротних цільових коштів у межах різноманітних донорських програм.

Звісно, перелічені заходи часткової підтримки постраждалих від російської агресії, хоч і є швидкими та ефективними, не є репараціями, які має сплатити саме рф. 

Фізичні особи — постраждалі можуть подати заяви до Реєстру збитків для України (категорія А — заяви фізичних осіб). Наразі така можливість є відкритою лише щодо пошкодженого та зруйнованого житла, проте вже цього року ситуація зміниться, а 2025-го мають бути запущені всі можливості для постраждалих фізичних осіб у межах відповідної категорії. Категоризація шкоди та збитків також визначена постановою Кабінету Міністрів від 20 березня 2022 року № 326. 

Певна річ, подання та реєстрація заяви в Реєстрі не означає отримання компенсації, адже наразі лише триває міждержавний переговірний процес щодо запуску майбутніх компенсаційної комісії та компенсаційного фонду. 

Фізичні особи можуть виявити бажання шукати альтернативні, потенційно більш швидкі та повні варіанти відшкодування збитків. 

Так, після прийняття Верховним Судом знакових постанов від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 та від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20 в Україні сформувалась усталена практика відмови рф у її юрисдикційному імунітеті. Суди в порядку цивільного судочинства задовольняють значну частину обґрунтованих позовів постраждалих безпосередньо проти рф в особі її органів влади (Міністерства юстиції або ін.) чи до окремих підприємств. 

Заради об’єктивності зазначимо, що такий підхід досі не сприймається однозначно, принаймні в колі юристів-міжнародників та юридичної спільноти інших країн. Тому подальше визнання й виконання цих рішень в інших юрисдикціях (адже в Україні недостатньо майна рф) видається вкрай проблематичним, а без кваліфікованої юридичної підтримки — взагалі неможливим. Попри все такі процеси тривають, і сподіваємося, що перші рішення українських судів проти рф будуть невдовзі визнані та виконані. 

Постраждалі фізичні особи можуть також подати заяву (приєднатись до заяви) в Міжнародний кримінальний суд та претендувати на певне відшкодування з Цільового фонду для потерпілих цього суду. До речі, Фонд має мандат на допомогу постраждалим і поза межами конкретних проваджень МКС. 

Бізнес 

Чи не в найскладнішому становищі опинився постраждалий бізнес. Унаслідок війни цілі підприємства, окремі будівлі та споруди руйнуються, опиняються на окупованих територіях, релокуються або ж просто припиняють свою роботу.

З офіційних заяв посадовців зрозуміло, що відшкодування збитків бізнесу, крім хіба що окремих об’єктів критичної інфраструктури, не буде в пріоритеті міжнародного компенсаційного механізму, хоча в Реєстрі збитків для цього відведено окрему категорію. У таких умовах бізнес, який все ж таки має більше ресурсів, ніж постраждалі фізичні особи, активно відшукує альтернативні механізми відшкодування. 

Окрім звернень до господарських судів та спроб надалі визнати й виконати рішення в юрисдикції іншої країни, бізнес використовує механізми міжнародного арбітражу, спираючись на Двосторонню угоду з урядом рф про заохочення та взаємний захист інвестицій. 

Крім того, міжнародні арбітражі проти рф, що можуть бути доступними передовсім великому бізнесу, є дуже витратними, а відповідні рішення надзвичайно складно виконати. Тобто навіть отримавши арбітражне рішення та обійшовши питання імунітету від юрисдикції, наштовхуємося на імунітет від виконання, що ускладнює фактичне стягнення російських активів. Ба більше, суверенні активи рф наразі є замороженими в ЄС, США та інших країнах, а питання можливості виконання за їх рахунок арбітражних рішень донині не вирішено. Водночас непідсанкційне майно, що може бути стягнуте з рф, але формально належить певним пов’язаним із росією юридичним особам, знайти далеко не просто. 

Звісно, бізнесу доступні також майже всі перелічені вище механізми, якими можуть скористуватися фізичні особи. Проте проблемні питання, що виникатимуть при цьому, залишаються ті самі. 

Завершуючи цей стислий та неповний огляд можливих варіантів відшкодування збитків від агресії рф, зауважимо, що доречним на певному етапі може бути паралельне використання кількох механізмів. На відміну від максимального спрощення процедур для фізичних осіб (перевага віддаватиметься механізмам масового відшкодування, що в багатьох випадках зведеться до стандартизованих виплат) і наявності великого апарату службовців, які готуватимуть вимоги держави, найбільшої фахової підтримки, зокрема юридичної, потребуватиме саме постраждалий бізнес.