За угодою сторін

Завантажити PDF

Ольга Просянюк Народилася 1 січня 1981 року у Вінниці. У 2004 році закінчила Академію адвокатури України. Адвокат із 2006 року. У 2013 році здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук. Керуючий партнер АО AVER LEX із 2012 року. Одна з провідних адвокатів у кримінальних і судових справах в Україні, відома своєю практикою захисту інтересів публічних осіб та бізнесу. Її спеціалізація включає захист у складних антикорупційних провадженнях, корпоративних спорах, від спроб незаконного тиску та посягань на честь, гідність і ділову репутацію. Неодноразово була названа серед провідних жінок-лідерів в юридичній професії, які впливають на розвиток юридичного ринку. Її досягнення в кримінальній практиці відзначаються багатьма міжнародними та національними рейтингами. У дослідженнях Chambers and Partners та Who’s Who Legal: Thought Leaders Global Elite вона відзначена на найвищих позиціях серед представників українського юридичного ринку у сфері White-Collar Crime. У 2023 році ввійшла в робочу групу з питань боротьби з корупцією в Європі (ACE), створену в рамках European Criminal Bar Association (ECBA).

— Як, на вашу думку, змінились індикатори антикорупційних розслідувань за рік?

— Цей рік укотре підтвердив, що попри всі випробування і складнощі, пов’язані з воєнним станом в Україні та його наслідками, суб’єкти господарювання як державного, так і приватного сектору продовжують активно функціонувати, докладати зусиль задля підтримання економічної стабільності та вдосконалення механізмів усунення корупційних ризиків у своїй діяльності.

Водночас дедалі частіше відчувається зміна сприйняття суспільством корупційних проявів та посилення його бажання стати частиною процесу боротьби з корупцією в різних сферах. Саме тому разом із виявленням ознак корупційних кримінальних правопорушень антикорупційними органами поступово розвивається інститут викривачів корупції в Україні. Яскравим показником цього можна вважати ухвалення антикорупційним судом перших двох рішень щодо виплати грошової винагороди викривачам у кримінальних провадженнях. З точки зору антикорупційних органів, відповідні рішення значно стимулюють повідомлення про факти корупції та формують фундамент культури викривання корупційних правопорушень в Україні.

Окрім того, збільшення кількості укладених угод у корупційних справах також певним чином впливає на індикатори щодо корупційних злочинів для НАБУ і САП. 

— Як міжнародна спільнота оцінює кроки України в питанні боротьби з корупцією? На що є нарікання та які шляхи вирішення вони пропонують?

— Україна продовжує демонструвати свою зацікавленість у формуванні високих стандартів боротьби з корупцією. Участь у цьому процесі міжнародної спільноти свідчить про довіру й бажання стати прикладом побудови якісної та ефективної системи запобігання і протидії корупції з одночасним розвитком міжнародної спів­праці антикорупційних органів.

У березні 2024 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала Звіт антикорупційних реформ в Україні, який фактично підтвердив, що за 2022-й та перше півріччя 2023 року профільні органи України продемонстрували істотний прогрес у різних сферах боротьби з корупцією за різними індикаторами та критеріями оцінки. 

Це свідчить про очікувану результативність комплексної роботи багатьох державних інституцій, наполегливих зусиль у процесі цифровізації адміністративних послуг, а також роботи парламенту в частині впровадження законодавчих змін згідно з міжнародними стандартами. Лише впродовж останніх кількох місяців був прийнятий за основу законопроєкт про вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадовців іноземних держав, а також внесені законодавчі зміни стосовно регулювання угод про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів.

До речі, міжнародна адвокатська спільнота також активно долучається до формування рекомендацій для вдосконалення розгляду антикорупційних проваджень. Цього року в рамках робочої групи «Боротьба з корупцією в Європі» Європейської асоціації кримінальних адвокатів я, як представник України, підготувала огляд українського антикорупційного законодавства та вперше провела опитування серед адвокатів для оцінки ефективності й незалежності антикорупційних органів.

— І якими ж були відгуки адвокатів?

— У дослідженні взяло участь 178 респондентів, серед яких 82 % — адвокати та 18 % — юристи.

На основі отриманих даних можна зробити такі висновки щодо оцінки законодавчих змін у боротьбі з корупцією за останні п’ять років:

— 3,45 % вважають, що ситуація стала набагато кращою, і 35,34 % вважають, що стало трохи краще;

— водночас 37,07 % вказують на погіршення ситуації;

— 21,55 % респондентів вважають, що нічого не змінилося, що може свідчити про скептичне ставлення до реформ.

Попри те що сумарно майже 39 % відзначають певні покращення, доволі високий відсоток і тих, хто бачить погіршення чи відсутність змін, що вказує на глибокі структурні проблеми. Реальні результати антикорупційних реформ залишаються під сумнівом, особливо в умовах повномасштабної війни, що ускладнила боротьбу з корупцією.

Водночас більш ніж половина респондентів підтримують ідею перезавантаження антикорупційних органів, зокрема і через забезпечення незалежності від політичних та економічних впливів, а також один від одного.

— Цього року ВАКС відзначив п’ятиріччя процесуальної діяльності. Вона ефективна чи цю категорію справ могли б розглядати загальні суди?

— До створення ВАКС указану категорію справ якраз і розглядали суди загальної юрисдикції, проте з огляду на затягування процесу, відсутність видимих результатів у боротьбі з корупцією, недовіру з боку суспільства якраз і було проведено реформу антикорупційних органів, зокрема судових.

За п’ять років діяльності ВАКС і АП ВАКС підтвердили високу ефективність і професійність. Насамперед це видно з розширення категорії справ, які розглядає суд. Кримінальна юрисдикція суду була доповнена цивільною в контексті розгляду питань цивільної конфіскації та адміністративною — для розгляду справ про застосування санкцій та стягнень у дохід держави. Водночас кількість проваджень постійно зростає. 

По-друге, незважаючи на значну увагу з боку суспільства та іноземних партнерів, ВАКС формує судову практику незалежно від зовнішніх очікувань та з дотриманням норм чинного законодавства. При цьому кожна зі сторін у процесі демонструє високий рівень підготовки, про що свідчить великий коефіцієнт опрацювання клопотань, скарг і заяв як адвокатів, так і детективів НАБУ або прокурорів САП.

У статистиці, наданій ВАКС за п’ять років роботи, зазначено, що за цей період судді ухвалили 207 вироків, із яких 21 є виправдувальним. Це доволі високий коефіцієнт виправдувальних вироків, що підтверджує обраний судом пріоритет засад демократичності та справедливості, які безпосередньо впливають на судовий розгляд.

— На вашу думку, чи виправдав себе на практиці механізм викривачів корупції?

— З власного досвіду можу зазначити, що інститут викривачів корупції дійсно функціонує для осіб, яким надано такий статус із дотриманням передбаченої законодавством процедури. За певних обставин, повідомивши про корупційне правопорушення, викривач отримує гарантії анонімності, захисту прав близьких осіб, має можливість надавати докази на підтвердження своєї позиції в суді. Водно­час у провадженні інколи зіштовхуєшся з умовним «викривачем», і у випадку помилкового використання цього поняття учасники судового процесу потенційно можуть мати негативні наслідки. Тому правильне тлумачення поняття «викривач» потрібно хоча б для того, щоб зацікавлені особи не зловживали та не спотворювали систему взаємодії з правоохоронними органами під час досудового розслідування або демонстрації результатів розслідування у медійному просторі.

— Які зміни в судовій практиці ви прогнозуєте після набрання чинності законом про угоди зі слідством?

— Кількість укладених угод зі слідством після повномасштабного вторгнення суттєво зросла. Саме тому було ініційовано законодавчі зміни, щоб удосконалити регулювання укладення угод про визнання винуватості. 

У разі укладення такої угоди особа, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, може потенційно отримати покарання нижче за встановлену межу за умови викриття інших осіб, а також відшкодування заподіяної шкоди. Це водночас покращує становище осіб і спонукає до співпраці з органом досудового розслідування. Однак необхідно пам’ятати, що збільшення кількості угод про визнання винуватості буде супроводжуватися жорсткішим контролем із боку суду, зростатиме необхідність викриття інших осіб, а також це може впливати на обрання тактики іншими захисниками у провадженнях.

У будь-якому разі кількість угод зі слідством, найімовірніше, продовжить збільшуватися, адже їх укладення дає змогу уникнути затягування судового процесу на довгі роки, а відшкодування шкоди є запорукою зменшення дефіциту бюджету країни.