Вищі сфери

Завантажити PDF

МАРИНА БАХОЛДІНА

Цей рік уже традиційно відзначився активною роботою українського ­IP-­офісу, зокрема на міжнародній арені. Так, можна згадати, як улітку 2024 року під час Генасамблеї країн — членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) наша делегація довела необхідність прийняття рішення, завдяки якому має продовжитись міжнародна допомога в ІР-сфері. 

Наразі ми маємо нові правила реєст­рації об’єктів промислової власності та об’єктів авторського права, а також відновлення роботи колегіальних органів у галузі інтелектуальної власності.

Іще цей рік запам’ятався ініціативою зі створення Центру спостереження за порушеннями прав інтелектуальної власності, який полегшить комунікацію між різними держорганами (митницею, БЕБ, прокуратурою) щодо порушень прав інтелектуальної власності. 

Говорячи про міжнародний обмін інформацією, варто загадати WIPO ALERT. Україна приєдналася до переліку держав, що активно протидіють роботі сайтів, на яких порушуються права інтелектуальної власності. Суб’єкти авторського права та/або суміжних прав можуть подавати до ІР-офісу звернення про включення сайту-порушника до національного переліку таких сайтів. 

Поширення інформації про судовий захист інтелектуальної власності відтепер відбувається також шляхом внесення Верховним Судом рішень до глобальної бази даних WIPO Lex-Judgments. Україна стала 35-ю країною, чиї судові рішення будуть у міжнародній базі.

Згадуючи судову систему, неможливо обійти увагою заморозку створення спеціалізованого суду з питань IP. У січні 2025 року сплине три роки (з 2022-го), як законопроєкт про Вищий суд з питань інтелектуальної власності «опрацьовується в комітеті». Навіть той факт, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України відновила свою роботу і теоретично може провести конкурс, ніяк не випливає на прийняття закону, який, вірогідно, став «не на часі» та, можливо, загубив своїх неофіційних ініціаторів.

Тенденції 2024 року

Серед головних тенденцій року, що минає, хотілось би назвати насамперед активізацію роботи Міністерства оборони в питаннях ревізії та захисту інтелектуальної власності. Це, безумовно, важливе рішення в умовах сучасної технологічної війни. Про діяльність МОУ в цьому напрямі неодноразово публічно говорив Ілля Костін, начальник відділу з питань інтелектуальної власності Головного управління військової юстиції МОУ. Вперше за 30 років був досліджений стан інтелектуальної власності в міністерстві. Однією з причин цього стали безпекові угоди з іншими державами, адже в них обумовлюються гарантії захисту інтелектуальної власності на військові технології, які передаються союзниками.

У результаті системного аналізу виявилося, що держава займала пасивну позицію стосовно захисту своїх прав, створені за державні кошти технології втрачались або привласнювалися третіми особами, таким чином був утрачений контроль за інтелектуальною власністю в оборонній сфері.

Нині створено відповідальний за інтелектуальну власність відділ, а держава вперше отримала патент на ­технологічний виріб для виявлення ворожих дронів. Тобто можливий оптимістичний варіант розвитку подій. Адже належне оформлення прав інтелектуальної власності у сфері оборони, крім їх захисту, в перспективі дасть змогу отримувати виплати від їх використання. 

Звертаючи увагу на більш мирні тенденції, юристи, зокрема й Денис Дорошенко, старший юрист із питань інтелектуальної власності групи компаній NOVA, відмічають збільшення випадків позасудового врегулювання спорів у галузі IP. «Як на мене, це позитивний сигнал того, що люди та бізнес удосконалюють власну IP-вихованість і готові до компромісних кроків для вирішення спорів, що, своєю чергою, економить час і не гальмує бізнес-процеси», — підкреслює пан Дорошенко.

Так, можна згадати зовсім свіжий приклад, коли на базі Центру медіації та посередництва українського ІР-офісу відбулась успішна медіація між Vandog Agency та «МХП». Спір виник за результатами тендеру, організованого «МХП» й Vandog Agency, яке було одним з учасників добору. В підсумку сторони підтвердили відсутність взаємних претензій та уклали договір про подальшу співпрацю. 

Про відновлення роботи механізмів альтернативного вирішення спорів у домені .UA та, відповідно, моментальне зростання кількості справ із застосуванням таких інструментів говорить Олександр Мамуня, керуючий партнер Mamunya IP. Він відмічає збільшення кількості справ, пов’язаних із порушеннями авторських прав у цифровому середовищі. Це включає незаконне використання контенту, порушення авторських прав на платформах соціальних мереж та стримінгових сервісах.

«Тенденцією цього року, яку насправді я продовжую спостерігати вже декілька років підряд, є підвищення рівня обізнаності стосовно прав у сфері інтелектуальної власності та щораз більший запит суспільства на захист прав авторів», — наголошує Маріанна Толкачова, начальник відділу правового забезпечення реклами, маркетингу та інтелектуальної власності Fozzy Group. І пояснює: коли потреба в справедливості зростає, цілком логічно, що на цьому ґрунті проростає багато ідей, пов’язаних із повагою та дотриманням прав. 

Пані Маріанна також підтверджує, що правозастосовної практики стало більше, і називає цей тренд дуже корисним для суспільства, оскільки інфопрос­тір наповнюється інформацією про певні правила і необхідність їх дотримання, а наявність правозастосовної практики вказує на можливі наслідки нехтування законами.

«Юридична спільнота останнім часом спостерігала багато гучних скандалів, де автори відстояли право на результати своєї творчості. У певному контексті ці кейси допомогли змінити ставлення авторів до свого творчого доробку, а така позиція стала прикладом і мейнстримом. Це дуже позитивні й екологічні зміни, коли усвідомлення самостійно еволюціонує», — наголошує юристка.

Олександр Мамуня акцентує підвищення активності українських компаній із захисту власних прав в іноземних юрисдикціях, що, очевидно, пов’язано зі збільшенням їхньої присутності там. Йдеться здебільшого про ринки ЄС, США, Китаю та інколи про країни Латинської Америки. 

«Ще однією загрозливою тенденцією є суттєве зменшення кількості спеціалістів у галузі інтелектуальної власності в Україні. Цей тренд наразі також присутній у багатьох інших сферах економіки та зумовлений повномасштабною війною, що триває», — підкреслює пан Олександр.

Законні проблеми

Закон України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України» (Закон № 2174-IX) та «правило Болар» — серед основних проб­лем, які називають юристи в цій сфері.

Олександр Мамуня відмічає активізацію дискусії в професійних та бізнесових колах щодо необхідності припинення дії спеціального режиму, встановленого Законом № 2174-ІХ. 

«Очевидно, що в разі скасування Закону № 2174-IX зменшиться кількість справ за пролонгованими патентами. Проте наразі важко прогнозувати, якою буде практика щодо вже розпочатих справ, оскільки, з одного боку, ми маємо чинний закон, а з іншого — монополію патентовласника, якої не мало б існувати, якби не воєнний стан», — зауважує Юлія Тесля, начальник відділу захисту прав та судового представництва АТ «Фармак».

Що стосується практики, пов’язаної з реєстрацією лікарських засобів до моменту закінчення строку дії патенту на винахід, то вона буде розвиватись і надалі, переконана пані Юлія. Вона наголошує на тому, що мають бути встановлені чіткі межі порушення прав патентовласника, без розширювального тлумачення норм статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», і межі застосування винятку з неї, так званого правила Болар (стаття 31 цього самого закону).

Олександр Мамуня також порушує питання повноцінної імплементації в Україні «винятку Болар», що дало би змогу фармацевтичним компаніям безперешкодно отримувати державну реєстрацію власних лікарських засобів. 

Судова практика

Серед найбільш помітних судових спорів, пов’язаних з інтелектуальною власністю, потрібно згадати справи про кольори Wizz Air, про добре відомий «Цитрамон» та справу щодо використання імені фізичної особи в серіалі «Чорнобиль» від HBO.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 910/13988/20  щодо визнання торговельної марки добре відомою та визнання недійсними свідоцтв України іншої особи на знак для товарів і послуг містить кілька важливих правових позицій. ВП ВС наголосила на тому, що:

• визнання ТМ добре відомою не є способом набуття прав на ТМ, а також не може бути окремою позовною вимогою; 
• визнання ТМ добре відомою на певну дату є встановленням юридичного факту, який у позовному провадженні в змагальному процесі є необхідним для задоволення позову до конкретного порушника. Таке визнання не має обов’язкового значення для осіб, які не є сторонами у справі;
• за відсутності недобросовісності в реєстрації ТМ іншою особою позов власника добре відомої ТМ про скасування свідоцтва може бути задоволений у межах загального строку позовної давності, що не може бути меншим за п’ять років від дати реєстрації ТМ.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 20 серпня 2024 року у справі № 910/13105/21 зазначив таке: якщо на реєстрацію знака для товарів і послуг подається колір, то обов’язковою умовою для реєстрації є з’ясування питання, чи набуло позначення у вигляді кольору розрізняльної здатності під час застосування до заявлених товарів або послуг. Визначальним критерієм оцінки є розуміння, чи дає заявлений колір змогу споживачам без будь-якої ймовірності змішування відрізняти товари або послуги одного виробника від товарів або послуг іншого виробника.

Також, згідно з рішенням суду, споживачі мають однозначно сприймати безпосередньо такий колір (без додаткових графічних і словесних елементів) саме як знак для конкретних товарів або послуг, у зв’язку з чим для реєстрації кольору як знака потрібні переконливі докази набутої розрізняльної здатності виключно кольору для заявлених товарів або послуг.

Рішення Касаційного цивільного суду у складі ВС не стосується безпосередньо інтелектуальної власності, але воно є важливим для авторів, які надихаються історичними подіями, та дистриб’юторів, що допомагають поширити такі твори. 

29 травня 2024 року КЦС ВС ухвалив рішення у справі № 752/7647/20, наголосивши, що використання імені фізичної особи в творі, який не лише висвітлює об’єктивні події, а й містить домисел авторів, може свідчити про порушення особистого немайнового права особи на використання власного імені. Використання імені будь-якої особи без її дозволу є неправомірним. Підставою для захисту порушеного права є сам факт такого використання незалежно від характеру поширеної при цьому інформації про особу.

Загалом же, за оцінкою Юлії Теслі, не втрачають своєї актуальності у 2024 році й спори, пов’язані з реєстрацією лікарських засобів до моменту закінчення строку чинності майнових прав на винахід. «Це свідчить про активну позицію як патентовласників, так і генеричних фармацевтичних компаній. Крім того, значна кількість таких спорів пов’язана із Законом № 2174-IX, який фактично пролонгував патенти на винаходи на період дії воєнного стану в Україні», — пояснює пані Юлія.

Зміни, які могли б мати місце

Серед очікуваних і бажаних змін у сфері інтелектуальної власності юристи називають, наприклад, зменшення строків отримання охоронних документів від держави, зокрема свідоцтв на ТМ. На думку Дениса Дорошенка, це можна зробити, повернувши послугу прискорення реєстрації ТМ: «Вважаю, що для бізнесу це було б чудовою новиною, оскільки багато процесів гальмуються через дуже повільну процедуру отримання охоронних документів». 

Олександр Мамуня нагадує про вдосконалення законодавства, зокрема щодо спеціального режиму, визначеного Законом № 2174-IX; встановлення справедливого балансу інтересів правовласників та інших учасників ринку; наближення до стандартів ЄС у галузі інтелектуальної власності тощо. Юлія Тесля, крім цього, порушує тему імплементації «правила Болар» в Україні: «Через сформовану судову практику сьогодні не відбулося повноцінної імплементації «правила Болар». Так, згідно із судовою практикою подання заяви на реєстрацію та реєстрація генеричного лікарського засобу до завершення дії патентного захисту на оригінальний препарат вважається порушенням прав патентовласника, що не відповідає європейській практиці». 

Пані Юлія пояснює, що таким чином генеричний препарат виводиться на ринок зі значною затримкою, що призводить до втрати конкурентоспроможності вітчизняних виробників ліків.

Крім цього, Олександр Мамуня наголошує на необхідності оперативного завершення процесу формування ­спеціалізованого суду з питань IP, робота якого має суттєво підвищити якість і швидкість правосуддя в цій галузі. Також він говорить про подальшу популяризацію дотримання IP-прав: «Важливо збільшити кількість і якість освітніх програм для студентів вищих навчальних закладів, а також інформаційних кампаній для підприємців і митців, спрямованих на розуміння важливості захисту прав інтелектуальної власності та шляхів реалізації цього захисту».

Прогнози на 2025 рік

Говорячи про прогнози щодо розвитку практики інтелектуальної власності у 2025 році, Ярослав Огнев’юк, керуючий партнер AMBASSADORS, назвав низку як глобальних, так і суто українських перспектив.

«Одна з важливих тенденцій у майбутньому — це розвиток MilTech-стартапів і технологій подвійного призначення, які можуть використовуватись і у військовій, і в цивільній сфері. Війна змусила український бізнес і дослідників фокусуватися на швидкій розробці рішень, які сприяють захисту країни. Прикладами таких технологій є різноманітні дрони, системи кібербезпеки, аналітичне програмне забезпечення для аналізу великих даних і навіть інноваційні медичні розробки. У США такі стартапи часто підтримуються через програми, подібні до Defense Innovation Unit, що стимулює не лише розробку, але й захист інновацій через патентування і ліцензування. В Україні поки що відсутня чітка державна політика щодо сприяння захисту мілітарі-стартапів, але це має стати одним із пріоритетів», — наголошує Ярослав Огнев’юк.

Іншим важливим напрямом пан Ярослав вважає цифровізацію інтелектуальної власності, зокрема у сфері боротьби з порушеннями авторських прав у цифровому просторі: «Україна вже адаптує своє законодавство до європейських стандартів, таких як Digital Services Act, але ключовим викликом залишаються технологічні обмеження та недостатнє фінансування. Автоматизовані системи моніторингу і блокування нелегального контенту, подібні до Content ID на YouTube, є дорогими, але необхідними для забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності. Такі технології могли би бути частково профінансовані через грантові програми міжнародних організацій, спрямовані на відновлення України».

Штучний інтелект як чинник змін розглядають багато юристів. «Залишається дуже мало галузей, які досі не зачепив штучний інтелект. У життя пересічних людей ШІ теж увірвався і продовжує змінювати наші звичні поведінкові патерни. Творчість і креатив, якими, як раніше вважалось, наділені лише талановиті люди, стає комп’ютерною рутиною. Перед людьми постане багато екзистенційних питань. Зокрема, як співпрацювати роботам і людям, де ще залишиться місце для творчості та що взагалі з нею може бути. Звісно, це прогноз не на 2025 рік, а скоріше, на найближче десятиліття», — зауважує Маріанна Толкачова.

Олександр Мамуня очікує, що у 2025 році відбудеться активний розвиток правового регулювання штучного інтелекту, включаючи питання авторських прав на об’єкти, створені ШІ, та алгоритмів. Вірогідно, зросте кількість спорів у цій сфері.

«ШІ створює виклики, зокрема щодо визначення авторства та захисту алгоритмів. Наприклад, у США вже розглядаються судові справи, де відповідачем є алгоритм. В Україні, де ІТ-сектор є одним із провідних, необхідно передбачити правові рамки для регулювання цих питань, щоб не стримувати розвитку інноваційних компаній», — зазначає Ярослав Огнев’юк.

Говорячи про подальшу міжнародну співпрацю у сфері інтелектуальної власності, пан Ярослав звертає увагу на українські компанії, які релокували свій бізнес за кордон, що вимагає забезпечення захисту їхніх прав у міжнародних юрисдикціях: «Існує нагальна потреба переглянути двосторонні договори з низкою країн і адаптувати регулювання щодо захисту та оподаткування операцій з інтелектуальною власністю». 

У 2025 році варто очікувати зростання кількості справ і якості рішень Апеляційної палати УКРНОІВІ. Про це говорить Олександр Мамуня: «У 2024 році після тривалої паузи відновила роботу Апеляційна палата, що зробило цей інструмент знову доступним для учасників ринку, які неодмінно будуть його активно використовувати».

Серед глобальних трендів, які ще не набули значного поширення в Україні, Ярослав Огнев’юк відзначає розвиток «зелених» технологій у країнах ЄС, Китаї та Японії: «Японські компанії активно патентують інновації у сфері водневої енергетики, тоді як в Україні цей напрям поки що обмежений через нагальні військові потреби й економічні виклики. Однак після завершення війни такі технології можуть стати частиною відновлення інфраструктури та сталого розвитку». Інший тренд, який згадує пан Ярослав, — це використання децентралізованих платформ для автоматичної верифікації авторського права на базі блокчейну, які поки що не мають аналогів в Україні через високу вартість упровадження.

«Отже, практика інтелектуальної власності в Україні найближчими роками буде розвиватися в умовах багатьох викликів, але водночас із великими можливостями. Війна змінює пріоритети, висуваючи на перший план захист стратегічних розробок та інновацій, що сприяють обороноздатності й відновленню економіки. Україна має шанс інтегруватись у світові інноваційні процеси, використовуючи свої технології та досвід країн, які вже досягли успіху у сфері IP. Кризи є можливостями для великих змін, інтелектуальна власність в Україні може стати одним із ключових факторів цих змін, залишилося, щоб це зрозуміли decision-makers у публічному секторі», — резюмує Ярослав Огнев’юк.