Цифрова стійкість

Головна проблема полягає в штучно створеному «непорозумінні» та неправомірному тлумаченні Державною податковою службою (ДПС) норм Податкового кодексу (ПК) України, що стосуються можливості перебування інтернет-провайдерів на спрощеній системі оподаткування (ССО).

Податкова з 2024 року, вдаючись до розширеного і, як встановлено судами, неправомірного тлумачення норм ПК України, намагається ототожнити надання послуг доступу до інтернету з діяльністю, щодо якої ССО заборонена (наданням послуг із технічного обслуговування й експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіо-мовлення, проводового радіомовлення та телемереж). Унаслідок конвеєрних камеральних перевірок виключно на підставі наявності певного КВЕДу ДПС позбавила статусу платника єдиного податку сотні суб’єктів господарювання.

Водночас Податковий кодекс України констатує право інтернет-провайдерів працювати в третій групі ССО, забороняючи надавати послуги із забезпечення доступу до інтернету лише в другій групі. Це не правова колізія, а свавільне трактування, наслідком якого стало масове позбавлення провайдерів їхнього законного податкового статусу.

Неможливість ототожнювати такі два види діяльності підтверджує і профільний регуляторний орган — Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).

Однак ДПС відверто ігнорує численні рішення судів і позицію регулятора.

Ця практика є вкрай небезпечною. Вона не лише знищує невеликих і середніх учасників телеком-ринку, а й відкриває шлях до його потенційної монополізації кількома великими гравцями, які економічно можуть собі дозволити крос-субсидіювання послуг доступу до інтернету за рахунок підвищення тарифів на монопольні послуги мобільного зв’язку. Крім того, згідно з проведеними аналітичними дослідженнями, зменшується надходження коштів до бюджету та знижується доступ до якісного зв’язку (зокрема й у прифронтових зонах).

Якщо надалі буде закріплено таке хибне тлумачення, це стане фактичною забороною для малого й середнього бізнесу у сфері зв’язку, що знищить здорову конкуренцію та неминуче вдарить по якості послуг і цінах для кінцевих споживачів.

Проте вихід із ситуації лежить не в зміні закону, а в зміні підходів і практики контролювального органу.

Судова гілка влади вже неодноразово підтвердила правоту бізнесу, встановивши, що проблема полягає виключно в неправомірних діях ДПС. Так, наразі налічується близько 200 судових рішень адміністративних судів з усіх частин України, які набули законної сили.

Цікавим є той факт, що, розглядаючи такі позови, суди по всій Україні масово виносили ухвали про забезпечення позовів і зупинення рішень про позбавлення статусу платника єдиного податку. ДПС оскаржувала їх, але навіть Верховний Суд підтвердив необхідність зупинення таких рішень ДПС.

Суди, розглядаючи позови суб’єктів господарювання, які надають електронні комунікаційні послуги, зазвичай констатують протиправність дій ДПС, виділяючи дві основні групи порушень. Перша — процедурні порушення. Зокрема, це стосується неможливості позбавляти статусу платника єдиного податку за результатами проведення саме камеральних перевірок, тобто без установлення наявності реальних господарських операцій з переліку заборонених ПК України.

Друга група підстав — протиправність дій ДПС у матеріальній частині, тобто неправильне застосування норм права (суд констатує, що надання послуг доступу до інтернету не внесено до переліку видів діяльності, яким заборонено перебувати на ССО). Рішень по суті (не лише за процесуальними порушеннями) вже понад 50.

Подібна судова практика — це не просто перемоги окремих скаржників, а обов’язковий орієнтир для податкової служби, що вимагає негайного припинення свавілля.

Саме тому необхідна термінова системна реакція ДПС. Вона не може обмежитися лише формальним виконанням резолютивної частини судового рішення щодо позивача. Оскільки суди констатували систематичне порушення, ДПС зобов’язана проактивно відновити права всіх без винятку інтернет-провайдерів, які були незаконно позбавлені статусу платника ССО, повернувши їх до status quo ante (попереднього стану).

Верховенство права й прецедентність судових рішень зобов’язують ДПС негайно змінити практику — перейти від захисту протиправної позиції до проактивного відновлення прав постраждалих платників. ДПС має провести внутрішній аудит усіх ППР і рішень про анулювання статусу платника ССО, винесених проти інтернет-провайдерів на підставі хибного тлумачення закону, та скасувати їх із власної ініціативи (ex officio), без судових позовів. Далі — повідомити суб’єктам господарювання про відновлення статусу платника ССО та забезпечити компенсацію безпідставно сплачених податків і штрафів. Ігнорування цього обов’язку заохочує свавілля, підриває довіру до держави й змушує платників до непотрібної судової тяганини. Необхідне повне та безумовне визнання і виправлення системної помилки ДПС задля дотримання верховенства права.

І нарешті, найважливіше: має настати відповідальність. Успішне відновлення прав платників податків неможливе без реалізації принципу невідворотності відповідальності. Конституційний обов’язок державних службовців діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, є непорушним. Проте факти системних протиправних дій, констатовані численними судовими рішеннями, свідчать про глибоке ігнорування цього обов’язку посадовими особами Державної податкової служби.

Виправлення помилок ДПС має охоплювати не лише скасування незаконних рішень, а й внутрішнє розслідування для встановлення посадовців, які впровадили хибну практику. Особи, чиї дії суд визнав протиправними, повинні бути притягнуті до дисциплінарної чи іншої відповідальності. Без цього принцип правомірності дій держави залишиться декларативним, а безкарність — системною. Запобігти повторенню порушень можна лише через кадрові зміни й оновлення внутрішніх правил ДПС.

Таким чином, лише комплексний підхід, що поєднує проактивне відновлення прав усіх постраждалих інтернет-провайдерів із невідворотністю покарання для винних у зловживанні владою, зможе забезпечити справжню стабільність і передбачуваність оподаткування. Це єдиний шлях до відновлення довіри бізнесу до державних інституцій та ефективного захисту життєздатного українського телеком-ринку від монополізації та адміністративного тиску.