Telegram-статус

Правовий статус
Telegram-каналів

Основною проблемою в контексті правового регулювання Telegram-каналів є визначення їхнього правового статусу, що ускладнено відсутністю чітких законодавчих рамок. Так, згідно з положеннями Закону України «Про медіа» Telegram-канали можуть потенційно підпадати під ознаки як онлайн-медіа, так і платформ спільного доступу до інформації.

Зазначений закон визначає онлайн-медіа як таке, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою інтернету на власному вебсайті, крім медіа, віднесених законом до аудіо-

візуальних.

Показовим є нормативне визначення вебсайту, наведене в Законі України «Про авторське право та суміжні права»: це сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, зокрема об’єктів авторського права та/або суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси вебсайту та/або облікового запису власника такого вебсайту, доступ до яких здійснюється через адресу в інтернеті, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги чи виклики та/або числової адреси за інтернет-протоколом.

Отже, онлайн-медіа повинно поширювати інформацію через власний вебсайт. Водночас Telegram-канали не мають власного вебсайту в традиційному розумінні (з доменним іменем чи адресою в інтернеті). Замість цього вони функціонують у межах мобільного застосунку Telegram або у вебверсії месенджера. З огляду на це класифікація Telegram-каналів як онлайн-медіа не є такою однозначною, як може здатися на перший погляд.

Ускладнює ситуацію також той факт, що Національна рада з питань телебачення й радіомовлення, відповідальна за формування критеріїв визначення онлайн-медіа, станом на сьогодні досі не затвердила відповідних підзаконних актів, які би встановлювали такі критерії.

Своєю чергою, достатньо близьким до Telegram-каналів є поняття «платформи спільного доступу до інформації». У розумінні законодавця платформа спільного доступу до інформації — це сервіс, що забезпечує своїм користувачам за їхнім запитом можливість зберігання та поширення користувацької інформації для необмеженого кола осіб, якщо таке зберігання й поширення не є незначною і суто допоміжною функцією іншого сервісу та з об’єктивних і технічних причин не може використовуватися без цього сервісу.

Утім, правовий статус таких платформ наразі залишається неврегульованим: зареєстровано лише законопроєкт № 11115, що передбачає подальше нормативне врегулювання їхньої діяльності. Водночас практика показує, що деякі Telegram-канали вже встигли потрапити в Реєстр суб’єктів у сфері медіа, що демонструє готовність держави визнавати такі ресурси онлайн-медіа.

Дорослий контент

Серед контенту, який поширюється за допомогою Telegram-каналів, певну частину може становити інформація, орієнтована на повнолітню аудиторію. До неї можуть належати фото- та відеоматеріали зі сценами насильства, реклама алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також реклама азартних ігор. Остання прямо віднесена законодавством до категорії, призначеної виключно для осіб віком від 21 року.

Однак правове регулювання поширення такого контенту наразі залишається фрагментарним і суперечливим. З одного боку, Закон України «Про рекламу» прямо передбачає можливість існування онлайн-медіа, «призначених для осіб старше 21 року», в яких може розміщуватися, зокрема, реклама азартних ігор. З іншого — Закон України «Про медіа», що визначає порядок реєстрації та діяльності онлайн-медіа, не передбачає жодної процедури для реєстрації таких спеціалізованих медіа. Своєю чергою, Національна рада України з питань телебачення й радіомовлення підтверджує, що на сьогодні відсутня технічна можливість реєструвати онлайн-медіа як такі, що призначені виключно для осіб від 21 року.

Ця суперечність породжує суттєві юридичні ризики для власників Telegram-каналів, що поширюють відповідні публікації. Навіть за умови реєстрації Telegram-каналу як онлайн-медіа його власник не може виконати вимоги Закону «Про рекламу» повною мірою.

Додаткові труднощі виникають через обмежені можливості перевірки віку користувачів у Telegram. На відміну від класичних сайтів, Telegram-канали зазвичай не використовують інструменти вікової верифікації, що може призводити до доступу неповнолітніх до реклами або контенту, призначеного для дорослої аудиторії. Це створює ризики порушення вимог Законів України «Про рекламу» та «Про медіа» щодо захисту дітей від непридатного контенту.

Важливо також враховувати потенційні ризики, пов’язані з розкриттям інформації про власника Telegram-

каналу в разі його офіційної реєстрації як онлайн-медіа. Оскільки така інформація стає публічно доступною, це може підвищити ймовірність подання судових позовів щодо поширеного контенту безпосередньо до особи, зазначеної як власник.

Юридична відповідальність
власників Telegram-каналів

Попри відсутність чіткого правового статусу Telegram-каналів, їхні власники не звільняються від юридичної відповідальності за зміст поширюваної за допомогою цих каналів інформації.

Публікації в Telegram-каналах можуть спричинити цивільно-правову відповідальність, зокрема за шкоду честі, гідності чи діловій репутації. Так, позивачі можуть вимагати спростування недостовірної інформації та компенсації моральної шкоди. Водночас навіть оцінні судження, висловлені в принизливій або непристойній формі, можуть стати підставою для компенсації моральної шкоди.

Не менш актуальним є питання адміністративної відповідальності. Наприклад, стаття 173-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає відповідальність за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку чи порушення громадського порядку. В умовах воєнного стану ця норма має особливе значення, оскільки деякі Telegram-канали свідомо або через недбалість можуть поширювати дезінформацію про бойові дії, мобілізаційні процеси чи роботу органів державної влади.

У випадках суспільної небезпеки контенту, зокрема, коли йдеться про публічні заклики до насильницької зміни влади, розпалювання ворожнечі, виправдання або заперечення збройної агресії рф, розголошення інформації щодо перебування та пересування співробітників ТЦК тощо, може настати й кримінальна відповідальність. Так, власник Telegram-каналу може бути визнаний суб’єктом злочину, навіть якщо відповідний контент публікувався анонімно.

Також важливим є дотримання законодавства про рекламу. Telegram-канали, які розміщують рекламу, повинні дотримуватись вимог щодо позначення реклами, вікових обмежень і заборони прихованої реклами, адже їх порушення може призвести до накладення фінансових санкцій. Так, на сьогодні відомі випадки, коли агентство «ПлейСіті» накладало мільйонні штрафи за незаконну рекламу азартних ігор у соціальних мережах, зокрема в Telegram.

Загальні рекомендації
для власників Telegram-каналів

За відсутності чітких норм щодо правового статусу Telegram-каналів їхні власники повинні бути обачними, оскільки недосконалість законодавства не звільняє від відповідальності. Недбалі дії можуть призвести до серйозних наслідків. Задля мінімізації ризиків варто врахувати таке:

— доцільно визначити особу, відповідальну за адміністрування Telegram-каналу, та юридично закріпити її повноваження, щоб зменшити ризики для власника;

— під час висвітлення чутливих тем варто використовувати обережні формулювання та оцінні судження для зменшення ризику позовів;

— не варто публікувати неперевірені дані або суперечливі заклики;

— під час розміщення реклами слід дотримуватися вимог Закону «Про рек-

ламу», щоб уникнути штрафів;

— потрібно систематично відстежувати зміни законодавства;

— слід залучати юриста для аналізу контенту та ризиків, щоб забезпечити законність діяльності.