Провідники змін

Завантажити PDF

Віталій Жадобін Народився 1 січня 1982 року в Києві. Юридичну освіту здобув у Національній академії Прикордонних військ України, а також у КНУ імені Тараса Шевченка. Професійну кар’єру юриста розпочав у лавах прикордонної служби, потім перейшов у приватний сектор. Обій­мав посаду головного юрисконсульта «Укр­ексімбанку». У 2018 році заснував SENSUM Law Firm. У 2019 році очолив юридичний департамент ДП «Укрспирт». У 2022 році, згідно з рішенням КМУ, тимчасово виконував обов’язки директора об’єкта державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, — ДП «Укрспирт». Заступник голови комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації. Спеціалізації: кримінально-правовий захист бізнесу, земельні правовідносини і нерухомість, вирішення спорів та виконання судових рішень.

— Як ви можете оцінити залученість юридичної спільноти до безпосереднього управління країною?

— Вона точно є. Останні парламентські вибори показали значну кількість кандидатів та зрештою обраних до Верховної Ради депутатів, які не тільки мають дипломи юридичних факультетів, але й безпосередньо є юристами-практиками та адвокатами. Причому під час кожних наступних парламентських виборів юристів, які прагнуть писати закони, тільки більшає. Наразі ми маємо вже усталену українську традицію, коли другою особою в Офісі Президента є людина з юридичною освітою. Юристи керують багато де: у Верховній Раді, уряді щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міністерстві енергетики, Фонді держмайна, Антимонопольному комітеті. 

Складно заперечувати, що юридична освіта й досвід юридичної практики допомагають зрозуміти, як відбуваються державні процеси, як вони мали би відбуватись відповідно до встановлених правил та що потрібно змінити, щоб ці процеси оптимізувати. 

— А якщо говорити про іншій бік участі адвокатів у реформуванні країни, наприклад у межах лобіювання?

— Можу висловити припущення, що лобіювання стане не тільки однією з практик юридичних фірм, але й однією з функцій, які будуть додатково покладені на інхаус-юристів, адже за законом лобізмом може займатись і сам бізнес безпосередньо. Хоча в найбільших компаніях, які є критично важливими для галузей, інхаус-юристи вже напрацьовують необхідні зміни, а окремі представники бізнесів комунікують із державою. Закон лише допоможе публічно визначити, хто саме уповноважений на лобіювання від певної компанії. 

— До речі, ви теж маєте досвід перетворення галузі зсередини: на якому етапі наразі роздержавлення спиртової галузі?

— У 2019 році за ініціативою Президента було розпочато два взаємопов’язані процеси: демонополізацію спиртової галузі (надання можливості виробляти спирт ліцензованим суб’єктам господарювання, а не лише ДП «Укрспирт») і приватизацію підприємств цієї галузі.

Але як виявилось на практиці, стратегія приватизації ДП «Укрспирт» була недосконалою. Через демонополізацію і створення вільного ринку спирту це підприємство втратило можливість вести господарську діяльність, як раніше, за умов монополії: виробництво припинилося, кредиторська заборгованість постійно зростала, а джерела погашення заборгованості фактично були відсутні.

Щоб уникнути збільшення боргів, менеджмент підприємства приміряв на себе роль лобіста й ініціював законопроєкт, згідно з яким покупці окремого майна ДП «Укрспирт» були зобов’язані після набуття права власності перераховувати на рахунки підприємства кошти в сумі балансової вартості такого майна. Водночас установлювалося цільове розпоряджання такими коштами: їх можна було витрати на виплату заборгованості за заробітними платами, бюджетні виплати та виплати кредиторської заборгованості.

Надалі через якусь «парламентську кухню» законопроєкт, поданий на початку 2021 року і важливий для держави та для звичайних працівників, був прий­нятий наприкінці 2021-го. 

Але все ж таки завдяки цим змінам аукціони наступних 2022 та 2023 років додатково згенерували кошти на рахунки ДП «Укрспирт» з урахуванням відповідної балансової вартості відчуженого майна. Саме це дало змогу на початок 2024 року повністю погасити заборгованість перед працівниками (а це означає, що бюджет отримав податок на доходи фізичних осіб та військовий збір), а також іншу заборгованість перед бюджетом.

Після такого приватизаційного та демонополізаційного досвіду, найімовірніше, у Фонді враховують ризики того, що всі вимоги кредиторів не будуть задоволені в повному обсязі, тож за дев’ять місяців 2024 року жодного приватизаційного аукціону в спиртовій галузі не відбулося. Хоча досі в ДП «Укрспирт» лишається вісім місць для виробництва спирту і апарат підприємства. Компанія не генерує жодних доходів, але кредиторська заборгованість зростає. Шляхів виходу із ситуації два: або продовження приватизації (продаж активів чи єдиних майнових комплексів), або банкрутство, від якого бюджет держави не отримає нічого.

— На вашу думку, чому реформа досі не завершена?

— По-перше, був недостатньо продуманий механізм одночасної демонополізації та приватизації, який не вийшло оперативно виправити на законодавчому рівні. 

По-друге, вплив воєнних дій. Зрозуміло, що на початку повномасштабного вторгнення було точно не до приватизації спиртзаводів, проте з моменту відновлення малої приватизації восени 2022-го протягом 2022–2023 років було продано 11 об’єктів (за 2021 рік теж було 11). Дійсно, інвестувати в країні, де йдуть активні бойові дії, де за хвилину майно може бути знищено вщент, здатні лише відчайдухи. 

По-третє, була і суб’єктивна причина. Не було зацікавленості в успішному проведенні цієї приватизації через зміну менеджменту Фонду: це були не їхні проєкти, тому й успішна реалізація була нецікава.

Цієї осені, вже після звільнення голови ФДМУ, були спроби продати два спиртзаводи, проте аукціони не відбулися. Чи це погано, я не можу сказати однозначно, адже свого часу всі ЗМІ писали про аукціон щодо Триліського спиртового заводу, який мав би принести державі аж 200 доларів США. До речі, цей завод так і лишився у власності держави. 

Тобто, з одного боку, я бачу недостатню зацікавленість державних органів. З іншого — наразі бізнес не може бути впевненим у тому, що правила гри не змінять, як, наприклад, це сталося з 25-річними гарантіями в «Дії.City», які закінчилися через неповні три роки з огляду на прийняття податкових змін. 

— Як можна виправити таку ситуацію?

— Враховуючи мету реформи, потрібно завчасно проводити оцінку всіх ризиків і наслідків, а також своєчасно реагувати на проблеми, які з’являються під час реалізації проєктів. Для юристів-практиків — нічого надможливого, саме тому для якісних галузевих реформ потрібно залучати як профільних спеціалістів, так і юристів, що мають досвід у цій галузі. 

— Як комітет Національної асоціації адвокатів України з питань інвестиційної діяльності та приватизації може вплинути на реформи?

— Комітет із питань інвестиційної діяльності та приватизації об’єднує тринадцять активних адвокатів, які мають достатній досвід і знання для оцінки та напрацювання актуальних змін до законодавства. Ми провели цікаву зустріч із суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Надією Багай, вона проаналізувала свіжі приватизаційні спори у 2024 році. Також була зустріч за участі представників провідних торговельних майданчиків, де відбувається реалізація приватизованого майна, та основних гравців приватизаційного ринку.

На основі результатів цих зустрічей і нашої практики готуються пропозиції щодо змін приватизаційного законодавства, які мають покращити процес приватизації та дати можливість державі справді отримати вигоду від роздержавлення майна.

— Якщо відійти від юридичних питань, проте лишитись у руслі змін на краще: які підсумки діяльності благодійного фонду Sensum у 2024 році?

— Наш фонд системно працює на підтримку військових, звісно, не про всі ті речі, якими ми допомогли, можна говорити публічно.

Серед нещодавніх подій — ми долучилися до збору БФ «Завжди Надія» на купівлю «веприка» для бійців батальйону «Сила Свободи». Спільними зусиллями був зібраний майже 1 млн гривень, і зараз «веприк» уже виконує бойові завдання на Сході України. 

Враховуючи те, що держава все ж таки почала активніше забезпечувати підрозділи армії БПЛА, ми наразі зосередилися на інших, не менш важливих, але менш гучних, запитах (мова про різне побутове устаткування для військових). Також останнім часом передали до різних підрозділів тепловізор, комплект хорошої гуми для авто, автомобіль.

Ми в компанії чітко усвідомлюємо, що маємо можливість працювати тут лише тому, що там нас захищають. Тому потрібно робити все можливе, щоби підтримати своїх воїнів.