Правова стабільність

Завантажити PDF

 

Станіслав КРАВЧЕНКО,

Голова Верховного Суду

 

У 2024 році спостерігається значне зростання кількості справ, що надходять до судів усіх юрисдикцій. Особливо помітно побільшало справ, пов’язаних із війною. Водночас суди, на жаль, як і торік, отримують дедалі більше проваджень із нових категорій, зокрема тих, що стосуються кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, злочинів проти основ національної безпеки України, а також порушень установленого порядку несення військової служби. Та попри такі пріоритети кількість справ, характерних для мирного життя, залишається стабільно високою.

Дійсно, війна серйозно впливає на дотримання прав людини. Проте Верховний Суд продовжує докладати максимум зусиль для гарантування найвищих стандартів щодо цих прав шляхом напрацювання ефективної судової практики. Так, за І півріччя 2024 року ВС сформулював понад 500 правових висновків, із яких 30 — висновки Великої Палати Верховного Суду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду протягом 2024 року виклав у постановах важливі правові висновки, зокрема, щодо наявності в дитини загиблого військовослужбовця, яка народилася після його смерті, права на отримання одноразової грошової допомоги; стосовно підтвердження участі військовослужбовця в бойових діях чи прирівняних до них заходах; щодо права на проходження служби за місцем проживання дітей, які перебувають на утриманні військовозобов’язаного.

Правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стосувалися, зокрема, порядку примусового відчуження / вилучення майна в умовах воєнного стану, а також примусового відчуження корпоративних прав та акцій на користь держави в зазначених умовах.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду сформулював правові висновки про застосування ознаки «в умовах воєнного стану» під час призначення покарання за крадіжку; кваліфікацію дій особи, яка працювала в правоохоронних органах окупаційної влади. 

У своїх постановах Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виклав правові висновки, зокрема, щодо неможливості використання імені фізичної особи без її дозволу; права матері (батька) ініціювати позов про відібрання дитини в разі, коли один із батьків змінив місце проживання до ухвалення рішення про визначення такого місця і після ухвалення судового рішення місце проживання дитини не змінював; а також про застосування процедури discovery та умови для прийняття нових доказів.

На жаль, воєнні дії на території України впливають на всі аспекти нашого життя, включно з організацією роботи національних судів. Особливо складною залишається ситуація в судах, розташованих на територіях, де тривають активні бойові дії. У зв’язку з цим нинішнього року змінено територіальну підсудність восьми судів, щоб забезпечити безпеку учасників процесу та ефективність правосуддя. Вирішено питання про відрядження суддів цих судів. 

Серед пріоритетних питань для судової влади залишається кадрове наповнення суддівського корпусу та зміна мапи судів відповідно до нового адміністративно-територіального устрою України. Важливим позитивним зрушенням є те, що до кінця 2024 року планується призначення близько 500 нових суддів. Однак цей показник поки що не покриває реальної потреби в суддівських кадрах. У вересні відбувся перший етап ХХ з’їзду суддів України, під час якого за новою процедурою обрано суддю Конституційного Суду України. Розпочато модернізацію ЄСІТС, що забезпечить громадянам України більш оперативний та зручний доступ до судових послуг.

Знаковою подією цього року стала ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що відкриває для України нові можливості на міжнародній арені. Цей крок не лише посилює позиції України як правової держави, але й зобов’язує її до імплементації норм Статуту в національне законодавство.

Крім того, Верховний Суд сприяє інтеграції України до ЄС, беручи активну участь у процесах аналізу відповідності націо­нального законодавства європейським стандартам і розробки дорожньої карти у сфері верховенства права.

Таким чином, українська судова система попри значні виклики продовжує роботу з формування ефективної судової практики та забезпечення правової стабільності в нашій країні з урахуванням євроінтеграційних прагнень.