Перехрестя реформ

Завантажити PDF

Сергій Саченко

Агросектор: виклики та перспективи

Агросектор України продовжує демонструвати стійкість, навіть у складних умовах війни та економічної нестабільності. Попри всі труднощі галузь поступово відновлюється, а важливі законодавчі зміни стають стимулом для її розвитку. За словами Світлани Тетері, радниці EVERLEGAL, «лібералізація ринку землі, що почалась у 2023 році, дала поштовх для зростання кількості угод купівлі-продажу землі, і ця динаміка продовжується у 2024-му».

Однією з ключових подій 2024 року став другий етап земельної реформи. Завдяки послабленню обмежень юридичні особи, учасниками яких є громадяни України, отримали доступ до ринку землі. Крім того, було збільшено ліміт на володіння земельними ділянками до 10 000 гектарів. Хоча побоювання щодо монополізації ринку великими агрокомпаніями не виправдалися, такі зміни сприяли збільшенню вартості землі та кількості укладених угод.

Світлана Тетеря відзначає, що хоча великий бізнес поки що не поспішає інвестувати в купівлю землі, зосереджуючи ресурси на інших напрямах, «чергова лібералізація створює підґрунтя для відновлення ринку до довоєнного рівня». Ця стабільність є важливим фактором для середніх і малих підприємств, які поступово нарощують свою діяльність.

Незважаючи на позитивні зрушення у сфері земельних відносин, загальний інвестиційний клімат в агросекторі залишається складним. Як підкреслює експертка, більшість інвестицій у галузі сьогодні мають внутрішній характер. Основні напрями вкладень — це диджиталізація виробничих процесів, упровадження інноваційних технологій, розвиток логістики та інфраструктури, а також переробка продукції. Проте багато з цих проєктів були заплановані ще до війни, і бізнес обережно підходить до запуску нових ініціатив.

«Очікується навіть певне скорочення внутрішніх інвестицій у нові проєкти наступного року, оскільки бізнес досі зіштовхується з ризиками», — пояснює пані Тетеря. З іншого боку, оптимізм викликає нещодавній приклад — придбання саудівським фондом SALIC акцій «МХП», що стало позитивним сигналом для потенційних іноземних інвесторів.

Серед ключових викликів, з якими стикається агробізнес, експерти виділяють брак кадрів через мобілізацію, труднощі з логістикою експорту та відсутність механізмів відшкодування збитків, завданих війною. Крім того, інтеграція України до Європейського Союзу вимагає приведення аграрної галузі до європейських стандартів, що створює додаткове навантаження на бізнес.

Світлана Тетеря підсумовує: «Якщо бойові дії триватимуть, тенденції цього року залишаться сталими, але припинення війни може стати сильним поштовхом для активізації галузі». Попри всі труднощі український агросектор демонструє потенціал до розвитку. Важливу роль у цьому відіграють юридичні фірми, які підтримують бізнес у питаннях земельних угод, наближення до міжнародних стандартів і захисту інвестицій. Очікується, що стабільність у правовому регулюванні допоможе агросектору продовжувати свій рух до відновлення, навіть за наявності викликів, які ставить перед ним сучасність.

M&A та корпоративне право: ринок у стані «краш-тесту»

Сфера злиттів і поглинань (M&A) в Україні, попри воєнний час, продовжує функціонувати, хоч і з численними викликами. За словами Олега Мальського, партнера й керівника практики корпоративного права та M&A в ETERNA LAW, «третій рік війни суттєво вплинув на інвестиційну активність міжнародних клієнтів, багато з яких очікують стабілізації ситуації для ухвалення стратегічних рішень». Незважаючи на складнощі, ринок M&A не припинив свого існування, адаптуючись до нової реальності.

Олег Мальський зауважує, що війна змусила бізнес враховувати нові ризики та шукати креативні підходи до укладення угод. «Сьогодні покупці прицінюються до активів, розуміючи, що після завершення воєнних дій їхня вартість значно зросте. Це створює можливості для стратегічних інвестицій з перспективою високої віддачі в майбутньому», — додає він.

Водночас багато продавців готові продавати бізнес за зниженими цінами, що забезпечує необхідний рух на ринку. Це пояснюється не лише економічними труднощами, але й бажанням адаптувати свої активи до нових умов або вивільнити капітал для інших проєктів.

Однією з ключових тенденцій є збільшення outbound-інвестицій — придбання активів українськими компаніями за кордоном. «Компанії шукають можливості диверсифікації, інвестуючи в стабільні економіки інших країн», — зазначає експерт. Це дає змогу не лише зберегти робочі місця, а й підтримувати конкурентоспроможність у глобальному масштабі.

Також варто акцентувати зростання кількості запитів від іноземних клієнтів, які реєструють компанії в Україні. «Це свідчить про поступове відновлення інтересу до українського ринку, особ­ливо в контексті очікуваної відбудови країни», — підкреслює пан Мальський.

Значну увагу юристи приділяють трансакціям із державними активами, що реалізуються через «Prozorro.­Продажі» або передаються в управління Агентством з розшуку та менеджменту активів. «Це специфічна підгалузь M&A, що вимагає чималих юридичних зусиль, адже включає комплексні перевірки, фінмоніторинг і врегулювання питань із державними органами», — коментує Олег Мальський. Державно-приватні партнерства також залишаються важливим напрямом, особливо в проєктах, де участь беруть іноземні інвестори. «У таких трансакціях часто беруть участь комунальні або державні структури, що вимагає додаткової координації та структурування угод», — пояснює експерт.

Навіть у складних умовах ETERNA LAW супроводжувала сім успішних угод у 2024 році. Вони охоплюють такі сектори, як IT, аграрний бізнес, виробництво, нерухомість, фармацевтика та Gamedev. Ці проєкти демонструють, що бізнес в Україні не лише виживає, а й активно адаптується.

Попри всі труднощі на ринку M&A зберігаються позитивні очікування. Завершення війни стане каталізатором для збільшення інвестицій та активізації ринку. Юридичний супровід залишатиметься критично важливим для подолання юридичних викликів і забезпечення прозорості трансакцій, що стає основою для стабільного розвитку.

ІТ: глобалізація та інновації

Український ІТ-сектор у 2024 році продовжує зберігати провідні позиції серед економічних галузей, незважаючи на турбулентність, викликану війною. Податкове регулювання, правила мобілізації та інші фактори створюють серйозні виклики, однак галузь демонструє стійкість і адаптивність. «Події останніх років визначили напрям розвитку українського ІТ на багато років наперед», — зазначає Оксана Петрусь, радниця та керівниця ІТ-напряму в Asters.

Одним із найпомітніших трендів стало створення ІТ-хабів за межами України. Польща, Румунія, Португалія, Іспанія, Мексика, Колумбія, Аргентина — це лише кілька країн, де українські компанії відкривають представництва. «Реалізація таких проєктів потребує ретельної підготовки: вивчення місцевих регуляцій, аналізу ринку талантів і врахування культурних особливостей», — підкреслює пані Петрусь. Помилки на цьому етапі можуть коштувати дуже дорого, тому юридичний супровід є ключовим елементом успішної експансії.

Багато українських компаній вже запустили такі проєкти, а інші планують вихід на міжнародний ринок у 2025 році. Цей рух не лише допомагає мінімізувати ризики, пов’язані з війною, а й розширює можливості для залучення нових клієнтів.

Зі свого боку, український ІТ починає знову привертати увагу міжнародних клієнтів. «У 2024 році ми отримали запити від іноземних компаній, які раніше не наймали розробників в Україні. Здебільшого це ізраїльські компанії, для яких воєнні ризики не настільки критичні», — розповідає експертка. Американські клієнти також виявляють зацікавленість у запуску бізнесу в Україні. Такі процеси сприяють утриманню висококваліфікованих спеціалістів та посиленню конкурентних переваг українських розробників на світовому ринку.

Окремим напрямом, що набув популярності, є Military Tech. Дрони, системи штучного інтелекту та інші технології застосовуються як на полі бою, так і в цивільній інфраструктурі. «В Україні створено унікальні умови для тестування нових розробок у реальному середовищі з дотриманням усіх регуляцій», — пояснює Оксана Петрусь. Інтерес до цієї сфери зростає серед іноземних інвесторів і місцевих стартапів, а подальший розвиток Military Tech, на думку експертки, стане важливим етапом у 2025 році.

Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) в продукти й послуги є ще однією ключовою тенденцією. «Хоча в Україні поки що немає чіткого законодавства щодо ШІ, компанії активно співпрацюють із міжнародним ринком», — зазначає експертка. Юридична підтримка в цьому напрямі передбачає розробку політик відповідно до EU AI Act і регулювання етичних питань використання ШІ.

Успіх українського ІТ у 2024 році базується на двох ключових чинниках: глобальний ІТ-ринок подолав економічний спад, а зусилля українських розробників і топменеджерів здобули міжнародне визнання. «Щоденна робота українських спеціалістів попри обстріли та блекаути демонструє їхню стійкість», — підсумовує Оксана Петрусь. Українська ІТ-сфера продовжує вражати своєю гнучкістю та інноваційністю, створюючи нові можливості як для місцевого, так і для міжнародного бізнесу.

Приватизація: успішні кроки до прозорості

Приватизація в Україні у 2024 році стала одним із ключових інструментів наповнення державного бюджету та підвищення економічної активності. За даними Міністерства економіки, доходи від приватизації за цей рік перевищили 9,26 млрд гривень, що вдвічі більше від запланованого. Додатково надійшло понад 1 млрд гривень у вигляді ПДВ. «Це значний прорив, і ми прогнозуємо подальше зростання надходжень до кінця року, враховуючи плани на проведення великої приватизації», — коментує Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm.

Особливої уваги заслуговують аукціони великої приватизації. У грудні Фонд державного майна (ФДМУ) планує виставити на продаж санкційне майно, конфісковане в дохід держави. «Ці активи викликають високий попит як серед українських компаній, так і серед іноземних інвесторів. Це свідчить про значний інтерес до приватизаційних проєктів навіть у складних умовах», — зазначає експерт.

Одним із найяскравіших прикладів успішного аукціону став продаж готелю «Україна» в Києві, ціна якого зросла в 2,5 раза (з 1,05 млрд до 2,5 млрд гривень). Ще один великий успіх — приватизація Об’єднаної гірничо-хімічної компанії за 3,9 млрд гривень, зобов’язанням якої стало інвестування 400 млн гривень у модернізацію.

Реформа малої приватизації, яка триває вже шість років, продовжує демонструвати стабільність. Щоденні аукціони дають змогу ефективно продавати менші об’єкти державної та комунальної власності. «Мала приватизація є однією з найуспішніших реформ в Україні, і ми очікуємо, що велика приватизація зможе не лише досягти аналогічного рівня, але й перевершити його», — підкреслює пан Хорунжий.

Приватизаційні угоди, особливо великі, потребують залучення мультидисциплінарних команд юристів. Це проєкти, які складаються з кількох етапів: від юридичного аудиту та аналізу ризиків до супроводу угоди, врегулювання питань із Антимонопольним комітетом і реєстрації прав власності. Після завершення угоди, як правило, йде супровід M&A, корпоративних змін і управління активами.

Одним із основних викликів для приватизаційних процедур залишається протидія з боку колишніх власників, особливо коли йдеться про санкційне майно. «Такі спроби можуть включати процесуальні диверсії, оскарження в судах чи навіть міжнародні позови. Це реальні сценарії, які потребують готовності до складної юридичної боротьби», — зазначає експерт.

На наступний рік ФДМУ запланував масштабний продаж активів, серед яких компанія «Укрбуд», ПАТ «Сумихімпром», Одеський припортовий завод та інші об’єкти, цікаві інвесторам. Попит на такі активи буде стимулювати розвиток юридичного ринку, оскільки для супроводу цих проєктів потрібні комплексні знання та досвід.

Приватизація в Україні у 2024 році не лише сприяла наповненню бюджету, але й стала важливим інструментом для залучення інвестицій. Успіх реформи доводить, що прозорі аукціони та якісний юридичний супровід здатні змінити економічний ландшафт країни навіть у складні часи.

Енергетика: інтеграція та адаптація

2024 рік став роком контрастів у сфері енергетики України. Бізнес і держава, з одного боку, навчились ефективно адаптуватися до викликів війни, а з іншого — зіткнулися з новими труднощами, що вимагали оперативних рішень. Як зазначає Ярослав Петров, партнер Asters, «поточна ситуація змушує всіх шукати компроміси, що одночасно задовольняють вимоги Європейського Союзу та відповідають реаліям українського енергетичного ринку».

Важливою подією року стала імплементація регламенту ЄС № 1227/2011 (REMIT) щодо прозорості на оптових енергетичних ринках. Законодавча база була адаптована, але реалізація на практиці ускладнена війною. Катерина Андарак, старша юристка Asters, пояснює: «В умовах воєнного стану розкриття інсайдерської інформації може створити ризики для критичної інфраструктури, тому штрафні санкції тимчасово не застосовуються».

Такий підхід дає змогу дотримуватися стандартів ЄС, не ставлячи під загрозу безпеку об’єктів енергетики. Успішне впровадження цього механізму стане важливим кроком до інтеграції України в енергетичну систему ЄС.

2024 рік відзначився запуском довгоочікуваних «зелених» аукціонів і гарантій походження електроенергії. Проте, як зазначає Ярослав Петров, великого успіху досягнуто не було через малі розміри лотів та обмеження квот. «Очікуємо, що у 2025 році ці процеси стануть більш ефективними, коли будуть враховані всі поточні недоліки», — додає він.

Окремо слід виділити ринок девелоперів у відновлюваній енергетиці, де активність проявляють як українські, так і іноземні інвестори. Деякі проєкти вже перебувають на етапі Ready to Build в очікуванні фінансування від міжнародних організацій, таких як Міжнародна фінансова корпорація.

У галузі вітрової енергетики та систем збереження електроенергії з’явилися нові локальні гравці. «Очікується, що частина з них отримає фінансування у 2025 році, що дасть змогу розпочати будівництво великих проєктів», — підкреслює пані Андарак. Водночас увага до біометану та допоміжних послуг на енергетичних ринках відкриває нові можливості для розвитку інноваційних технологій.

Однією з найбільших проблем галузі є заборгованості на ринку електроенергії. Цього року відбувся бум судових справ щодо стягнення коштів із ДП «Гарантований покупець». За словами Ярослава Петрова, очікується, що у 2025 році буде впроваджено нове регулювання для розв’язання цієї проблеми.

Наступного року галузь очікує на відновлення будівництва нових потужностей та впровадження механізмів самовиробництва електроенергії для бізнесу. Це потребуватиме суттєвих змін у регулюванні приєднань до електромереж і вдосконалення умов для інвесторів. «Головним завданням держави стане відновлення довіри до енергетичного ринку та пошук оптимальних рішень для стабільного розвитку», — підсумовує Катерина Андарак.

Енергетика України у 2024 році довела свою стійкість і готовність до змін, але ключовими викликами залишаються адаптація до європейських стандартів і залучення інвестицій для відновлення.

Висновки

2024 рік став періодом викликів і транс­формацій для ключових секторів української економіки, де юридичні практики відіграють важливу роль в адаптації та підтримці стабільності бізнесу. В аграрному секторі, попри збереження внутрішніх інвестицій та впровадження земельної реформи, глобальний інтерес до ринку залишається стриманим через воєнні ризики, хоча поступове відновлення все-таки спостерігається. 

Приватизація показала значні успіхи, зокрема це стосується великої та малої приватизації, де попит на активи зростає, а юридичні фірми активно супроводжують угоди, забезпечуючи їх прозорість та ефективність.

ІТ-сектор, хоча і переживає труднощі через мобілізацію та зміни в податковому регулюванні, не лише адаптується до нових умов, а й розширює свою глобальну присутність, зокрема через відкриття хабів в інших країнах. Зростання інтересу до українських розробників із боку іноземних компаній та розвиток таких інновацій, як Military Tech і штучний інтелект, відкривають нові можливості для країни. 

Енергетика зуміла адаптувати своє законодавство до європейських стандартів і продовжує активну інтеграцію з міжнародним ринком, хоча і стикається з проблемами в реалізації «зелених» аукціонів та заборгованостями на ринку електроенергії.

2024-й загалом — це рік, коли українські юридичні практики стали важливим каталізатором для підтримки стабільності й розвитку ключових економічних секторів. Інтеграція з європейськими стандартами, залучення інвестицій та впровадження інноваційних рішень стають основою для відновлення країни. В умовах війни, незважаючи на численні труднощі, український бізнес зберігає свою гнучкість і стійкість, що дає надію на стабільне економічне майбутнє після завершення конфлікту.