Нагальні справи

Завантажити PDF

 

 

 

 

 

Віталій УРКЕВИЧ,

секретар Великої Палати Верховного Суду

 

Унормована законодавцем роль Великої Палати Верховного Суду в забезпеченні єдності судової практики свідчить про особливе значення її процесуальної діяльності в контексті формування правових висновків для вирішення нагальних і складних правових питань.

Упродовж трьох кварталів 2024 року ВП ВС розглянула близько 400 справ, у яких ухвалила 190 постанов, що містять відповідні правові висновки.

Серед ключових правових висновків ВП ВС, напрацювання яких пов’язане з особливими викликами, що стоять перед державою та суспільством, можна навести такі.

У постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 415/2182/20 ВП ВС визначила ознаки суб’єкта злочину, передбаченого статтею 437 «Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни» Кримінального кодексу України.

Діяння, визначені в указаній нормі, здатні вчиняти особи, які з огляду на службові повноваження або фактичне суспільне становище спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними, та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних чи воєнних дій.

Справи про встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем розглядаються в порядку цивільного судочинства — так визначила ВП ВС у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21. Зокрема, Палата виснувала, що справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб’єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, крім розгляду відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

Воднораз в одному провадженні не можуть бути поєднані вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.

У постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 ВП ВС сформулювала висновок про те, що факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не підлягає з’ясуванню в порядку окремого провадження та може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування в спорі між батьками дитини стосовно виконання ними обов’язків з її виховання.

ВП ВС у постанові від 3 квітня 2024 року в справі № 906/1330/21 вирішила спір щодо зміни релігійною громадою своєї канонічної належності, вказавши, що зміна підлеглості в канонічних питаннях не залежить від схвалення ієрарха церкви, з-під підлеглості якої має намір вийти релігійна громада.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту ухвалюється щонайменше двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади згідно з її статутом.

Законодавець визнав автономію релігійної громади у визначенні кількості її членів, необхідної для визнання повноважними її загальних зборів, а також у питаннях членства.

Наведені ключові правові виснов­ки ВП ВС за 2024 рік впливають на належне функціонування суспільних відносин, що виникають у державі, та спрямовані на забезпечення єдності судової практики.