Каталізатор українського дива

­— ІТ називають каталізатором українського економічного дива та однією з тих сфер, що демонструють найбільшу активність в українській економіці. Як ви оцінюєте стан і перспективи розвитку IT-ринку в Україні?

— Сьогодні Україна має складні умови в усіх сферах загалом, що, зокрема, позначається на розвитку економіки. Проте за різними дослідженнями й оцінкою експертів, у 2024–2025 роках відбулося помітне пожвавлення українського бізнес-середовища та зростання інвестиційної привабливості. Саме в IT-сфері було укладено головну інвестиційну угоду минулого року — NJJ Holding купила українського оператора Lifecell і провайдера фіксованого інтернету «Датагруп-Volia». У джерелах називають суму близько 645 млн доларів США, а заплановані інвестиції сягають 1,5 млрд доларів.

Тому я оцінюю перспективи розвитку IT-ринку в Україні виключно позитивно, адже для цього в нас є всі передумови: високий рівень фактичного технологічного розвитку, дуже згуртована IT-спільнота й бізнес-середовище (Diia.City United, Український альянс цифрового суверенітету, IT Ukraine, Львівський IT-кластер, Diia.City Union), суттєва підтримка від держави через правовий режим «Дія.City» та безліч національних і міжнародних проєктів, спрямованих на розвиток української IT-галузі.

— Про переваги цифрового світу знають усі. А як щодо ризиків і загроз від використання сучасних технологій?

— Звісно, як усюди, поряд зі світлою стороною є і темна, у нашому випадку вона проявляється в негативних тенденціях у сфері інновацій. Зокрема, у світі бачимо зростання кіберзлочинності, системні порушення прав інтелектуальної власності авторів, витоки персональних даних і конфіденційної інформації, порушення безпеки й загрозу життю людей через помилкові рішення ШІ-систем, збільшення кількості шахрайських схем у кіберпросторі тощо. Усі ці ризики актуальні й для України, адже в нас високий рівень цифровізації та використання новітніх технологій у багатьох сферах.

Наприклад, державний застосунок «Дія» у 2024 році ввійшов до списку Best Inventions 2024 за версією впливового американського журналу Time, який щороку оцінює 200 інноваційних продуктів, що покращують життя людей. Інша не менш показова статистика — у 2024 році Україна посіла 6-те місце у світі за рівнем упровадження криптовалют і 2-ге місце у Східній Європі за обсягом криптотрансакцій. Водночас правове регулювання операцій з віртуальними активами та штучного інтелекту суттєво відстає не лише від гучної статистики їх фактичного використання, але й від правового регулювання інших держав-лідерів у цій сфері. А без законодавства складно говорити про ефективний захист. Окремий виклик — дуже низький рівень поінформованості населення про те, як працюють такі технології, які існують ризики їх використання та як їх уникнути.

— Які поради можете дати, щоб захистити себе і свій бізнес від кібератак та інших загроз цифрового світу?

— По-перше, потрібно заздалегідь оцінити свої технологічні вразливості та встановити найновіші системи кібербезпеки й контролю. Я раджу використовувати лише ліцензійне програмне забезпечення та своєчасно його оновлювати. По-друге, слід перенести всі важливі дані в хмару й мати кілька резервних копій. По-третє, треба налагодити систему постійного моніторингу, щоб відстежувати нові загрози. Ну і звісно, особливу увагу приділяйте тренінгам та інструктажам з інформаційної безпеки для всього персоналу задля забезпечення так званої кібергігієни. Адже часто причиною успіху кібератак є не вразливості обладнання чи софту, а саме людський фактор. Тому для ефективності системи кібербезпеки бізнесу потрібне не лише новітнє обладнання та програмне забезпечення, але й кваліфікований технічний спеціаліст і досвідчений IT-юрист.

— А якими будуть ваші рекомендації для успішного залучення інвестицій?

— З власного досвіду як інвестора та інвестиційного радника рекомендую ґрунтовно перевіряти майбутніх партнерів та об’єкти інвестицій перед укладанням угоди. Що детальніший due diligence, то більша ймовірність успіху інвестиційної діяльності.  З особливою увагою потрібно перевіряти фінанси та активи компанії, відносини з клієнтами і підрядниками, ділову репутацію та ще багато іншого. Потрібно також зрозуміти чи співпадають Ваші цінності і стратегія ведення бізнесу з потенційними партнерами.

Бізнес, в який ви інвестуєте, має бути відповідним діючому законодавству: усі дозволи та ліцензії отримані й продовжені, персонал офіційно працевлаштований, договори підписані, немає проблемних і ризикових контрагентів, відсутні кримінальні провадження та судові спори.

Дуже важливо оформлювати усі домовленості у відповідні інвестиційні та партнерські договори. Також я раджу письмово узгоджувати проміжні етапи. Проєкт може затягнутися на рік і більше, тож із часом обговорені умови можуть змінити контекст, а погоджені на папері домовленості захистять позицію кожного партнера.

І не варто забувати про перевірку захисту IP-прав на найцінніше: ваш бренд, IT-продукти, розробки та ноу-хау.

Цей чималий перелік кроків можна ще довго продовжувати. Головне тут розуміти, що самостійно інвестувати чи залучати інвестиції – дуже ризиковано, тому рекомендую залучати професійних юристів, фінансових консультантів та інших спеціалістів.

 — Розкажіть, до яких проєктів вас залучають як зовнішніх юридичних радників, які запити є найчастішими?

— Ми консультуємо як стартапи, так і великі компанії. За останній рік наш портфель клієнтів в ІТ-сфері зріс утричі, і саме завдяки напрацьованому за 14 років системному підходу ми швидко та ефективно закриваємо усі запити у цій сфері.

Один з таких — реєстрація в «Дія.City». Ми допомогли багатьом компаніям стати резидентами цього правового режиму. Однак потреби бізнесу не закінчуються на набутті статусу: потрібно щомісяця чітко моніторити, що компанія не випадає з критеріїв, своєчасно проходити аудити та подавати особливу звітність.

Потреба збереження ключових спеціалістів зростає, тому значний попит зберігається на набуття статусу критично важливого підприємства, бронювання працівників і ведення військового обліку.

Щораз більше ІТ-бізнесів свідомо переходять у «білу зону» та оформлюють корпоративну структуру замість груп ФОПів. Цьому сприяє бажання стати резидентом «Дія.City», залучити інвестиції, зменшити ризики тиску правоохоронних і контролюючих органів.

Частіше клієнти стали використовувати тендери для розширення системи збуту, особливо через зростання попиту з боку держави на ІТ-продукти. Для участі в закупівлях бізнес має пройти попередній аудит, щоб у найбільш відповідальний момент у підприємця не виявили ризикові ознаки, та грамотно оформити угоду, яка захищає його інтереси.

Розуміння цінності ІР зростає і виходить за рамки базового оформлення торговельної марки на бренд. Для ефективного управління інтелектуальною власністю на IT-продукти ми впроваджуємо стратегію, яка дає змогу захистити всі об’єкти та моніторити можливі порушення з боку конкурентів.

На жаль, податковий тиск на ІТ-бізнес не послаблюється, й тут залишаються актуальними допомога в розблокуванні податкових накладних, вилучення з переліку ризикових платників і супровід оскарження податкових перевірок. Зі специфічних запитів можна виділити оскарження результатів примусового переведення інтернет-провайдерів зі спрощеної на загальну систему оподаткування, і хвиля таких проєктів триває ще з минулої осені.

І наостанок: ІТ-бізнес, який виходить на міжнародний ринок і долучається до серйозних проєктів із державою, звертається із запитами на проходження складних процесів сертифікації, GDPR-аудитів, процедур KYC і AML.

Підсумовуючи хочу звернути увагу, що IT-індустрія продовжує розвиватися в Україні згідно зі світовими тенденціями. Це та сфера, в яку інвестують кожного року, попри значні ризики. І згідно з тими ж світовими тенденціями в Україні буде посилюватися регуляторний контроль для забезпечення кібербезпеки та правомірного використання новітніх технологій. Усі ці фактори зумовлюють український ІТ-бізнес ставати більш структурованим, згуртованим та стійким.