Євроінтеграційні інновації

Завантажити PDF

Олена Орлюк, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР-офіс)

Рік, що минає, став визначальним для української сфери інтелектуальної власності (ІР). Набуття чинності новими правилами реєстрації об’єктів промислової власності, підвищення зацікавленості в реєстрації об’єктів авторського права (знову ж таки за новими правилами), відновлення роботи колегіальних органів, зміцнення міжнародної спів­праці та інтеграція в європейські процеси — ці напрями визначили вектор розвитку не лише ІР-офісу (Національного органу інтелектуальної власності), а й усієї ІР-сфери України.

Завдяки системній роботі та спів­праці з іноземними партнерами вдалося досягти значного прогресу в правовому регулюванні ІР, розвитку інноваційного та креативного середовища, підвищенні рівня ІР-культури. Детальніше — про основне.

Міжнародна співпраця та інтеграція

Одним із важливих здобутків стало зміцнення партнерства зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO). Влітку цього року українська делегація домоглася ухвалення важливого для України рішення під час Генеральної асамблеї країн-членів. Адже це рішення передбачає продовження допомоги ІР-сфері, інноваційному й креативному секторам України, а також зобов’язання WIPO враховувати принципи суверенітету України та територіальної цілісності в усіх публікаціях на ресурсах і платформах організації.

WIPO також продовжуватиме проводити щорічні моніторинги впливу війни на ІР-сферу, які було відображено у звітах за 2023 та 2024 роки. Наступний звіт, запланований на 2025 рік, має дати оцінку середньо- та довгостроковим наслідкам. Спільно з WIPO й національними експертами та за участі експертів GIZ ми працюємо над підготовкою націо­нальної стратегії розвитку ІР-сфери — 2030, яка стане дорожньою картою для всіх стейкхолдерів галузі.

Співпраця з європейськими інституціями, зокрема Відомством з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) та Європейським патентним відомством (EPO), сприяє інтеграції України в європейський простір. Особливо важливо відзначити проєкт EU4IP, що фінансується ЄС. Він має на меті зміцнення прав ІР в Україні як країні, що рухається до набуття повноправного членства в ЄС. А підписання меморандумів з ІР-відомствами сусідніх країн, зокрема Молдови, посилює двосторонню співпрацю. Ця кооперація забезпечить підтримку обом країнам у процесі вступу до ЄС.

Національний контекст

У 2024 році запроваджено оновлені правила подання заявок на реєстрацію та експертизу торговельних марок, географічних зазначень, промислових зразків, винаходів та корисних моделей. Ці документи впроваджують окремі положення acquis ЄС, що має важливе євроінтеграційне значення.

Крім того, було відновлено діяльність Апеляційної палати, яка розглядає заперечення проти рішень НОІВ щодо набуття прав на ІР-об’єкти, заяви про визнання прав на ІР-об’єкти недійсними тощо. Оновлений регламент передбачає низку новацій (спрощений порядок розгляду, можливість проведення медіації, подання документів в електронній формі та інше).

Ще одна важлива подія — старт роботи Комісії з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України (Комісія «Україна»). Цей орган уже ухвалив низку рішень, спрямованих на захист державних символів. До речі, наш підхід до такого захисту цікавить міжнародну спільноту, адже не в усіх країнах світу діє аналогічний механізм.

Інновації та просвітництво

ІР-офіс активно працює над питанням просвітництва та підвищення обізнаності суспільства щодо ІР. Навчання кандидатів у патентні повірені, тренінги для представників правоохоронних органів, просвітницькі інформаційні кампанії проти піратства у книговидавництві — це лише частина ініціатив, які було реалізовано нашими структурними підрозділами: IP Academy та Центром спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності. Роботу Центру з публікації консолідованих даних щодо захисту ІР-прав відзначено в цьогорічному звіті Єврокомісії в рамках Пакета розширення. Також ми розвиваємо спеціалізовану на ІР медіацію — альтернативний спосіб вирішення спорів. Над цим працює Центр медіації та посередництва. 

Інноваційний вектор підтримується завдяки активній діяльності National IP&Innovations Hub, зокрема шляхом розвитку мережі регіональних хабів і центрів підтримки технологій та інновацій (TISC). У 2024 році було відкрито 13 нових TISC (станом на зараз усього функціонує 44). National IP&Innovations Hub співпрацює з університетами, стартапами, розробниками й винахідниками, сприяючи розвитку інноваційної інфраструктури та комунікації з бізнесом. На початку року ІР-офіс запропонував галузі методичні рекомендації з розробки ІР-політики для університетів та наукових установ, які протягом року активно впроваджувалися.

Штучний інтелект і ГЗ

Штучний інтелект (ШІ) став ще однією ключовою темою для української ІР-сфери. Команда ІР-офісу долучилася до розробки рекомендацій, які допоможуть створювати й використовувати інновації зі штучним інтелектом, дотримуючись ІР-права. Крім того, ІР-офіс уперше в Україні зареєстрував авторське право на твори, що містять зображення, згенеровані за допомогою ШІ. Окремим напрямом роботи є рекомендації щодо цифровізації музейних колекцій. Така робота спрямована на збереження культурної спадщини, що особливо актуально в умовах війни та безпекових загроз.

У 2024 році було зареєстровано кілька географічних зазначень, зокрема «Закарпатське вино», «Херсонський кавун» та інші. IP Academy разом із Academy WIPO проводить тренінги для майстрів народних промислів, щоби підтримувати українські традиції та розвивати їх на міжнародному рівні. Ми в ІР-офісі зацікавлені не просто в розвиткові народних промислів чи реєстрації крафтів як географічних зазначень, але й у просуванні України ІР-мапою світу та захисті ІР-прав наших виробників на теренах Європи. Тож робимо все від нас залежне, щоб таких реєстрацій в Україні було більше.

Інформаційна присутність і плани

Ми прагнемо стати якісною платформою для діалогу та комунікації у сфері інтелектуальної власності. Така мета закріп­лена на рівні стратегічного плану розвитку ІР-офісу на найближчі чотири роки. Які інструменти для цього використовуємо? Абсолютно всі. Представники ІР-офісу виступають на заходах (як національного, так і регіонального масштабу), телебаченні, радіо, висвітлюють актуальні ІР-питання в колонках і блогах у медіа, роблять подкасти, надають коментарі. Ми активно розвиваємо наші соціальні мережі та YouTube-канал. Світові спеціалізовані видання, такі як, наприклад, World Trademark Review, вже висвітлюють діяльність української ІР-сфери.

Попереду напружений рік під гаслом євроінтеграції. Очікується розробка з подальшим внесенням змін до всіх спеціалізованих законів щодо ІР, а також ухвалення нових (наприклад, стосовно комерційної таємниці). Ми готуємо наших експертів до очікуваних змін і спів­працюємо з європейськими відомствами для підготовки українських професіоналів в ІР-сфері, щоби потім вони могли фахово супроводжувати наші бізнеси під час виходу на європейські ринки. 

ІР-офіс готовий до викликів. У цих умовах особливо важливою є підтримка професійної спільноти, яка забезпечує експертну допомогу, ділиться досвідом і конструктивно критикує. Лише завдяки злагодженій роботі державних інституцій, бізнесу, науковців, інноваторів, креаторів та міжнародних партнерів Україна зможе подолати виклики й продовжити свій шлях до інтеграції в спільноту ЄС. Водночас ключовим фактором на цьому шляху залишається наша перемога!