Читати PDF

Функціональне посилення

Юридичні департаменти провідних українських компаній у час війни не лише зберігають функціональну стійкість, а й поступово трансформуються, посилюючи свою роль як внутрішніх центрів управління ризиками та бізнес-партнерів топменеджменту

Завантажити PDF

 

Олексій Насадюк

Війна ось уже четвертий рік є головним екзистенційним викликом для всього українського суспільства. Спричинені повномасштабним вторгненням зміни в економіці так чи інакше трансформують і функцію юридичної підтримки бізнесу. У випадку інхаус-юристів можемо говорити про безпекові ризики, необхідність утримання кваліфікованих команд, постійні та часто непрогнозовані зміни регуляторного поля, євроінтеграційну адаптацію й фактичну відсутність можливостей для довгострокового планування через системну невизначеність — усе це формує складне операційне середовище для українського бізнесу та його юридичних радників.

Дані щорічного дослідження «Провідні юридичні департаменти» підтверджують, що навіть в умовах воєнного часу інхаус-команди знаходять ресурси для підвищення ефективності, професійного розвитку та впровадження технологічних рішень. Дистанційний або гібридний формат роботи для багатьох остаточно закріпився як робочий стандарт.

Власне юридичний функціонал щораз більше доповнюється елементами ризик-менеджменту та мінімізації наслідків для бізнесу. Юристи дедалі частіше стають провідниками впровадження ESG-стандартів.

Паралельно зростає рівень цифровізації: автоматизація договірної роботи, електронний документообіг, внутрішні бази знань, використання аналітичних і ШІ-інструментів поступово переходять із категорії експериментів у базову інфраструктуру юрдепартаментів. Це дає змогу працювати швидше, безпечніше й реалізовувати складні проєкти силами відносно компактних команд.

Фактичні показники

Очевидно, що багатовимірну роботу інхаус-юристів, особливо в умовах повномасштабної війни, неможливо звести лише до статистичних показників. За кожною цифрою стоять унікальні кейси, кризові рішення та нетипові правові конструкції. Водночас саме узагальнені дані дають змогу побачити сталі тенденції правового супроводу бізнесу.

У 2025 році всі без винятку учасники дослідження декларують активну роботу з договорами та супровід судових спорів. Для воєнного періоду характерним став значний масив питань, пов’язаних із мобілізацією, бронюванням персоналу та трудовими відносинами в умовах особливого правового режиму. Значна частина інхаус-команд також залучена до фіксації руйнувань і втрат бізнесу на тимчасово окупованих або прифронтових територіях. Юристи формують доказову базу, опрацьовують механізми відшкодування шкоди, ініціюють провадження в українських судах і міжнародних юрисдикціях, що перетворює роботу з воєнними збитками на окремий напрям правової експертизи.

В абсолютних показниках найбільші обсяги роботи традиційно зосереджені в юрдепартаментах із численними командами. Водночас індивідуальне навантаження, як правило, вище у невеликих юридичних служб, де кожен фахівець поєднує кілька функціональних ролей — від договірника до кризового радника бізнесу.

Кількісний склад юридичних департаментів і надалі не демонструє прямого зв’язку з масштабом бізнесу. Поширеною залишається модель розподіленої юридичної функції, коли юристи працюють не лише в центральному юрдепартаменті, а й у бізнес-підрозділах, регіональних структурах або дочірніх компаніях. У великих холдингах кількість таких «вбудованих» юристів іноді перевищує чисельність головної юридичної служби.

Зовнішня юридична підтримка

Послугами зовнішніх юридичних радників однаково активно користуються компанії як із великим штатом власних юристів, так і з досить компактними юрдепартаментами. Лише 22 % учасників дослідження заявили, що обходяться виключно своїми силами. Зазвичай це юрслужби середнього розміру з досить типовим однотипним функціоналом. Водночас в абсолютної більшості респондентів рівень залучення юридичних радників не змінився порівняно з минулим роком. Постійній співпраці з перевіреною юридичною фірмою — багаторічним партнером або групою таких юрфірм цього року віддали перевагу 41 % компаній, вибирають із попередньо затвердженого переліку 38 %, 36 % проводять тендер щодо кожного проєкту. Є приклади застосування різних підходів одночасно, залежно від питання, яке потребує залучення зовнішньої юридичної допомоги.

Відповідаючи на запитання про пріоритетні критерії вибору зовнішніх юридичних радників, наші респонденти віддали пальму першості якості роботи юрфірм — це критично важливо для понад 90 % інхаус-юристів. На другому місці — досвід юридичних радників (84 %). Вартість послуг цього року стала визначальною для 65 % опитаних.

Основні виклики

У короткостроковій перспективі основні виклики для юридичних департаментів так чи інакше перебувають у воєнній площині: зміни законодавства, воєнні обмеження, перебої в роботі державних реєстрів, завантаженість судів вимагають від юристів максимальної гнучкості, оперативності та вміння ухвалювати зважені рішення навіть за відсутності повної правової визначеності. Окремим викликом більшість респондентів називає діяльність правоохоронних органів.

Активне впровадження технологічних рішень змушує задуматись про захист конфіденційних даних під час їх використання.

Кадрове питання залишається одним із ключових викликів. Компанії інвестують значні ресурси в навчання й розвиток персоналу, усвідомлюючи, що сучасний інхаус-юрист має поєднувати класичну правову експертизу з навичками управління ризиками, технологічною грамотністю та здатністю працювати в умовах постійного тиску. Стресостійкість, адаптивність, уміння працювати з даними, швидко орієнтуватися в регуляторних змінах і комунікувати з бізнесом стають не менш важливими, ніж глибоке знання права. Водночас на порядку денному питання мотивації вимушених мігрантів до повернення, інтеграції ветеранів у колективи, забезпечення безбар’єрності для працівників з інклюзією тощо.

У підсумку для інхаусів юридичний супровід великого бізнесу в Україні дедалі більше виходить за межі суто правової функції, перетворюючись на стратегічний елемент управління стійкістю компаній у середовищі війни, регуляторних трансформацій та високих ризиків.

Методологія

Дослідження «Провідні юридичні департаменти України — Best Legal Departments» проводиться «Юридичною практикою» з 2013 року.

Методологія дослідження заснована на оцінюванні в балах діяльності кожної юридичної служби за кількома якісними та кількісними показниками (основними напрямами (практиками) діяльності юридичної служби та обсягом виконаних нею завдань за рік; кількістю юристів і рівнем диджиталізації юрслужби; ефективністю використання наявних ресурсів). Дані, надані учасниками дослідження під час анкетування, можуть доповнюватись інформацією, отриманою дослідницькою групою з відкритих джерел.

Усі показники зводилися воєдино за допомогою зважених коефіцієнтів, які застосовувалися до всіх юридичних служб однаково, і в цьому сенсі всі учасники дослідження перебували в рівному становищі. Істотний вплив на розташування юридичних департаментів у підсумковій таблиці та галузевих номінаціях мало визнання їхніх заслуг колегами-юрисконсультами: учасники дослідження, заповнюючи анкети, відзначали найкращі, на їхню думку, юрдепартаменти та найкращих інхаус-юристів в окремих сферах господарювання й напрямах юридичної практики, а також найкращих керівників юридичних департаментів.

Місце юридичної служби компанії в підсумковій таблиці «Провідні юридичні департаменти України 2025 року» відповідає кількості балів, які ця юрслужба одержала згідно із застосованою методикою.

Читати PDF