Фіскальний чекап

У бюджеті на 2026 рік закладено збільшення дохідної частини майже на 19 %. При цьому Мінфін говорить про збільшення надходжень передовсім за рахунок податків. Натомість представники юридичної та бізнес-спільноти роблять акцент не стільки на підвищенні ставок, скільки на впорядкуванні адміністрування податків і неухильному застосуванні правила «закон однаковий для всіх».

Ігор Реутов, партнер АФ «Грамацький і Партнери», адвокат, зазначає, що податкова політика України у 2025 році та напередодні 2026-го формується під тиском потреби у фінансуванні оборони та вектору, визначеного Національною стратегією доходів (НСД): «Бізнес працює в умовах підвищеної регуляторної динаміки й посилення адміністрування. Уряд, імовірно, надалі балансуватиме між необхідністю наповнення бюджету та підтримання ділової активності, тож подальші рішення можуть ухвалюватися саме в цьому діапазоні».

«Податкова система України перебуває у стані постійної трансформації. Довгострокові податкові стратегії, які формуються під впливом воєнних витрат, зобов’язань у межах МВФ, підготовки до інтеграції з ЄС та необхідності зменшення тіньової економіки, будуть мати наслідком помірні точкові підвищення у 2026 році через посилення реформ у бік європейської моделі», — підкреслює Інна Літвінова, адвокат ЮК «АРМАДА».

Минулого року вже були збільшені податки: військовий збір (підвищення ставки з 1,5 % до 5 % для всіх фізосіб; для ФОП-єдинників — спеціальна ставка 1 % (новий порядок для III групи); ПДФО для спеціалістів «Дія.Сіті» (пільгова ставка 5 %, але застосовується починаючи з місяця, наступного після набуття статусу резидента, в перший місяць — 18 %); ЄСВ для «Дія.Сіті» (мінімальне ЄСВ — 22 % від мінімальної зарплати, теж із наступного місяця після набуття статусу резидента).

Хоча ключові податкові ставки — ПДВ 20 %, ПДФО 18 % і ЄСВ 22 % — потенційно не зміняться у 2026 році, проте зросте мінімальна зарплата (з 1 січня 2026 року — 8 647 грн) і прожитковий мінімум для працездатних осіб (до 3 328 грн), а отже, буде автоматичне зростання податків для ФОП і роботодавців, звертає увагу Інна Літвінова. Також вона зауважує, що ставка податку на прибуток (18 %) залишиться такою самою, проте буде запроваджено мінімальне податкове зобов’язання для великих платників із новою моделлю (мінімальний ефективний податок — 15 %).

За перший квартал 2025 року (новіших даних поки що нема) закрилось на 37 967 ФОП більше, ніж відкрилось (торік переважала кількість відкритих ФОП за такий самий період). Натомість за цей рік збільшилась кількість резидентів «Дія.Сіті» — вже є 3 тисячі учасників.

Законопроєктом № 14097 планують збільшити податок на прибуток банків до 50 % (як у 2023 і 2024 роках), від цього очікуються надходження до 30 млрд грн. Ще 4,3 млрд грн мають намір отримати від переспрямування частини податку на прибуток банківських установ, який раніше зараховувався до місцевих бюджетів. Звісно, ця ідея не викликала захвату серед представників банківської сфери. Але і для юристів такі зміни — ще одне сумне нагадування про принципи стабільності податкового законодавства, відповідне рішення Конституційного Суду (від 21 січня 2025 року) та його виконання. Якщо дотримуватися принципів стабільності, то такі зміни мали би були прийняті до 1 липня 2025 року, тепер є часовий лаг для зміни оподаткування банків у 2027 році.

Ігор Реутов, окрім законопроєкту № 14097, згадує і проєкт № 14025, спрямований на імплементацію Модельних правил ОЕСР та Директиви Ради (ЄС) 2021/514 щодо автоматичного обміну інформацією цифрових платформ. За словами адвоката, це фактично означає фіскалізацію операцій у цифровій економіці. «Обидві ініціативи вказують на тенденцію до розширення податкового контролю», — резюмує партнер АФ «Грамацький і Партнери».

(Не) спрощена система

Існування спрощеної системи оподаткування тепер завжди під туманною загрозою: буде вона чи ні, які будуть умови щодо обігу і ставка податку? У країні, де Конституційний Суд змушений нагадувати про принципи стабільності податкового законодавства, можливо все і навіть більше.

Ігор Реутов також підтверджує, що майбутнє спрощеної системи оподаткування (ССО) залишається чутливим питанням: «З огляду на кількість ФОП і позицію профільного парламентського комітету повне скасування ССО до завершення воєнного стану малоймовірне. Водночас НСД передбачає звуження можливостей її використання середнім і великим бізнесом як інструмента оптимізації. Після завершення воєнного стану можливими кроками будуть обмеження для окремих видів послуг із високим ризиком прихованої зайнятості та часткове наближення регулювання до моделі Польщі з диференціацією податкових ставок залежно від виду діяльності».

«Очікується перезавантаження спрощеної системи. На розгляді запровадження лімітів для І–ІІ груп, визначення мінімального податкового навантаження, перегляд ІІІ групи. Потенційно можуть лишити одну спрощену систему, але варто готуватися мати ТОВ або іншу структуру, особливо для роботи з юрособами/експортом», — додає Інна Літвінова.

Процедурний тиск

Із підходів податкових органів, які потребують змін, слід виокремити насамперед їхню, скажімо так, загальну «агресивність», зауважує Олександр Мінін, старший партнер «КМ Партнери», і пояснює процедурний тиск на бізнес надмірними запитами й намаганням вичавити додатково суттєві кошти через перевірки та інші «заходи»: «Воднораз бізнесу і так непросто в поточних умовах, а податківці фактично вимагають від платників податків більше уваги й зусиль, ніж за мирних часів. Це порушує баланс і є несправедливим».

За словами пана Мініна, це особливо відчувається, коли намагаються «взяти кошти» чи то додатковими податками, чи то через якісь формальні речі, без врахування мети відповідного регулювання і наслідків «порушення». Як приклад він наводить хвилю спорів із податковою щодо застосування штрафних санкцій до інтернет-торгівців за те, що вони не використовували касових апаратів (РРО) та не виписували фіскальних чеків, коли покупці сплачували за товари через «НоваПей» під час отримання на «Новій пошті». Продавці не вважали, що потрібно такі операції проводити через РРО, бо йшлося не про готівкові розрахунки під час передання товару. Проте податкова вирішила інакше і масово застосувала штрафи на підставі даних самих платників податків, що здійснювали торгівлю через інтернет.

«Тобто ні про яке приховування виручки мова не йде. А за що ж тоді штрафи? Яка загальна мета застосування РРО? Мабуть, щоб гроші не йшли, як то кажуть, повз касу там, де це легко можна уявити, зокрема під час розрахунків готівкою. І щоб із цих грошей платилися податки. А якщо все належним чином задокументовано і сумнівів щодо виручки немає (повторимо, що штрафи нараховуються на підставі документів самих платників податків), то за що тоді ці штрафи?» — запитує Олександр Мінін і пояснює, що основна мета застосування РРО досягнута, хай і іншим шляхом фіксації.

На його думку, навіть якщо вважати, що формальні порушення є, бо розрахунки йшли не через банк, а установу з іншим видом ліцензії, то не зрозуміло, за що надмірні штрафи (150 % від такої виручки)? До того ж чи є в таких випадках формальні порушення, остаточно не вирішено: судова практика на перших двох рівнях поки що суперечлива, зауважує експерт і звертає увагу на те, що за критеріями Енгеля в практиці ЄСПЛ такі дії можна вважати кримінальним покаранням.

Інший суттєвий момент, на який звертає увагу Олександр Мінін, — необхідність відмовитися від поновлюваної практики використання кримінальних проваджень як засобу тиску на платників податків (спонукання заплатити негайно в разі податкового спору і таким чином забезпечити звільнення від кримінальної відповідальності).

«Цього року спостерігається поширення такої практики, зокрема у випадках значних донарахувань за результатами перевірок, щодо яких триває спір в адміністративному чи судовому порядку. І з цим треба боротися. Такі підходи не відповідають меті кримінального процесу», — переконаний пан Мінін.

Податкові прогнози

«Однією з прогнозованих податкових змін 2026 року буде перехід від перевірок до податкового аудиту. Мінфін уже заявив про зміну моделі контролю, де буде більше аудит-орієнтованих процедур, що спонукатиме бізнес до ретельного дотримання економічної логіки в господарських операціях.

Паралельно з переходом до аудиту буде масштабне розблокування інструментів контролю, що зумовить посилення податкових перевірок у всіх напрямах масовими фінмоніторинговими зіставленнями, автоматичними штрафами за несвоєчасне подання накладних/звітності та відсутність товарних залишків, розширенням критеріїв ризиків. Нові категорії товарів вимагатимуть застосування РРО, планується збільшення акцизів на пальне, алкоголь, тютюн», — зазначає Інна Літвінова.

Також вона звертає увагу на зміни щодо місцевих податків, земельного податку та орендної плати шляхом скасування пільг, перегляду НГО, прямого доступу податкової до реєстру земель.

На думку пані Літвінової, болючими та дискусійними точками залишаться блокування податкових накладних, масове визначення платників ризиковими, надмірне тлумачення безтоварних операцій, плановані нарахування податків.

«У короткостроковій перспективі очікується посилення контролю: фіскалізація та аналіз банківських операцій можуть стати ключовими інструментами виявлення реальних обсягів діяльності середнього й великого бізнесу. На це вказує і рішення парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики за результатами заслуховування БЕБ і ДПС 15 жовтня 2025 року (протокол № 210 від 12 листопада 2025 року)», — наголошує Ігор Реутов.

Він пояснює ускладнене прогнозування на 2026 рік умовами воєнного стану, однак деякі вектори, на думку адвоката, можна визначити: «Найбільш прогнозованим є подальше підвищення акцизів на пальне, тютюн та алкоголь відповідно до євроінтеграційних зобов’язань, що відображено в проєкті держбюджету на 2026 рік. Існує ймовірність запровадження нових акцизів, зокрема на солодкі газовані напої, хоча деякі представники профільних комітетів ВРУ висловлюють скепсис щодо цього».

Інна Літвінова звертає увагу на те, що протягом 2026 року в Україні планується впровадження моделі оцінювання ефективності правил BEPS на національному рівні відповідно до дії 11 Плану дій BEPS.

У 2026 році очікується поглиблення цифровізації адміністрування: розвиток е-аудитів SAF-T, розширення використання електронних накладних та автоматизована аналітика трансакцій для мінімізації ПДВ-схем і тіньових розрахунків, нагадує Ігор Реутов і додає, що, залежно від розвитку ситуації, можуть розпочатися етапи підготовки до ширших реформ, передбачених НСД.

«Зрештою, податкове середовище залишатиметься складним, а можливості традиційної оптимізації, очевидно, скорочуватимуться», — резюмує пан Реутов.

Інна Літвінова оцінює 2026 рік як потенційно переломний у сфері податкової політики й у правозастосовній практиці, зважаючи на перехід до європейської моделі оподаткування. «Бізнесу важливо вже сьогодні оцінити податкові ризики, підготуватися до аудиторського підходу контролю та побудувати модель роботи, стійку до майбутніх трансформацій», — переконана пані Літвінова.