Епоха стратегічної адаптації

2025 рік став для України періодом стратегічної адаптації, коли ключові галузі економіки — від корпоративного права і банківського сектору до ІТ, енергетики й агросектору — переживають одночасно трансформацію та інтеграцію з європейськими стандартами. Юридичні практики та бізнес змушені не лише реагувати на наслідки війни, але й переосмислювати структури, процеси та підходи до управління ризиками, використовуючи нові законодавчі й ринкові інструменти. Цей рік позначився не просто виживанням, а формуванням правил гри для сталого розвитку та довгострокового планування.

Корпоративне право та M&A:
велика синхронізація

Ринок корпоративного права й M&A в Україні у 2025 році продемонстрував здатність до адаптації та стратегічного планування в умовах постійного ризику. Основним трендом стала так звана велика синхронізація — інтеграція в європейський правовий простір і демонтаж пострадянських конструкцій, що спричинило фундаментальні зміни корпоративної практики.

Юрист АФ «Грамацький і Партнери» Володимир Дзядевич зазначає: «Якщо попередні роки були часом реакції на шокові події, то поточний період знаменується переходом до довгострокового планування в умовах перманентного ризику. Основним лейтмотивом юридичного сезону стала «велика синхронізація» — остаточний демонтаж пострадянських правових конструкцій та інтеграція в європейський регуляторний простір».

Скасування Господарського кодексу в серпні 2025 року стало ключовим етапом трансформації. За словами експерта, цей крок поклав край двадцятирічному правовому дуалізму, уніфікувавши правила гри на базі ЦК. Юридичні радники сьогодні фактично виконують роль архітекторів нової реальності, допомагаючи клієнтам трансформувати старі холдингові структури в сучасні прозорі механізми.

Ринок M&A продовжує жваво функціонувати навіть у складних умовах: за підсумками перших трьох кварталів 2025 року кількість угод зросла на 22 %, а їхня загальна вартість — на 8 % із домінуванням трансакцій середнього розміру. Значну частку угод забезпечують внутрішні інвестори, зокрема в агросекторі та нерухомості, а також у проєктах великої приватизації.

Новим трендом став розвиток Outbound M&A — українські «національні чемпіони» активно виходять на зовнішні ринки. Юрист підкреслює: «Приклади придбання українськими агрохолдингами та ІТ-компаніями активів у ЄС і США свідчать про еволюцію стратегії: від простого експорту товарів до побудови транскордонних ланцюжків додатної вартості».

Особливо динамічно розвивається Defence Tech, залучення інвестицій у який перевищило 100 млн доларів у 2025 році. Юридичний супровід цього сектору потребує комплексного підходу на стику права інтелектуальної власності, експортного контролю та корпоративного структурування.

На 2026 рік очікується активізація M&A у сфері розподіленої енергетики й продовження трендів у Defence Tech, Real Estate та ІТ. Пан Дзядевич підкреслює: «Український ринок довів свою антикрихкість і тепер готовий не просто виживати, а й зростати, пропонуючи інвесторам унікальні можливості з високою дохідністю, яка є премією за сміливість».

Банкінг та інвестиції:
адаптація під кризу

2025 рік став для банківського сектору й ринку інвестицій роком адаптації та обережної нормалізації в умовах постійної кризи. Андрій Трембіч, адвокат АФ «Грамацький і Партнери», зазначає: «За останній рік ринок юридичних послуг у сфері банкінгу й інвестицій пройшов точку біфуркації — від антикризового управління воєнного часу до певної нормалізації та адаптації під тотальну кризу у 2025-му. Сектор демонструє високі вимоги до прозорості та обачності. «Ужорсточення банківського контролю та фінмоніторингу має і свої девіантні (тіньові) форми: банки «про всяк випадок» масово закривають особисті та комерційні рахунки клієнтам за формальними індикаторами ризиків», — додає експерт. Водночас судова практика часто стає на сторону клієнтів, що частково компенсує надмірний контроль.

Ринок інвестицій демонструє експансію на зовнішні ринки та розвиток внутрішніх трансакцій. «Український бізнес призвичаївся і навіть почав експансію на зовнішні ринки (кейс «МХП»/Uvesa та дрібніші приклади), що створило попит на транскордонне структурування «з України назовні». Внутрішній ринок M&A відзначився консолідацією в ТМТ-секторі та інвестиціями в MilTech і енергетику», — каже Андрій Трембіч.

Нормативні зміни 2025 року істотно вплинули на роботу юридичних радників. Публічний правопорядок у фінансовій сфері постійно розвивається: законопроєкт № 14062 про скринінг прямих іноземних інвестицій впроваджує європейські стандарти контролю за капіталом у стратегічних галузях, що вимагатиме від юристів проведення додаткового regulatory due diligence. Водночас валютна лібералізація та запуск оновленої системи обліку часток ТОВ у Центральному депозитарії відкрили нові можливості для структурування угод і захисту прав власності.

Незважаючи на позитивні зрушення, сектор очікує викликів. Адвокат застерігає: «З поточним темпом зростанням кредитного портфеля через 12–18 місяців можлива нова хвиля NPL, якщо макроекономічна ситуація погіршиться, що істотно пожвавить практику стягнення боргів і реструктуризації. Нам нагально потрібно реформувати інститут банкрутства та судової реструктуризації, спростивши багато процедур реального стягнення і судового контролю, скоротивши строки та впровадивши механізми швидкої утилізації безнадійних боргів».

Ринок банківських послуг й інвестицій продовжує активно адаптуватися до поєднання валютної лібералізації та посилення фінмоніторингу. «Фінансова система настільки адаптувалася до цього тиску, що виявилася здатною, з одного боку, розпочати поетапну валютну лібералізацію для бізнесу, з іншого — суттєво посилити тиск фінансового моніторингу та впроваджувати нові інструменти публічно-правового контролю», — зазначає експерт.

Водночас юридичні фірми отримали шквал запитів на реструктуризацію зовнішніх боргів і супровід виведення дивідендів. Дозволено обслуговування «старих» зовнішніх боргів (кредитів, отриманих до 20 червня 2023 року) — сплату процентів і, за певних умов, тіла кредиту. Скасовано обмеження на розрахунки за імпорт товарів, постачених до лютого 2021 року. Дозволено переказ дивідендів за корпоративними правами / акціями за результатами діяльності після 2024 року (з лімітами).

Юридична практика банківського сектору та інвестицій залишатиметься дуже динамічною також у 2026 році. «Запуск профільного закону про віртуальні активи було, на жаль, відкладено на початок 2026-го. Ключова дискусія точиться навколо податкової ставки (18 % + 5 % військовий збір) і регулятора (НБУ чи НКЦПФР) та глибини його повноважень. Ринок натомість не чекає абсолютної правової визначеності», — пояснює Андрій Трембіч.

Трудове право:
нові реалії

2025 рік у сфері трудового права став іще одним періодом очікувань на ухвалення нового Трудового кодексу. Як зазначає радниця Asters Інеса Летич, комплексна реформа трудового законодавства залишається в планах, імовірно, тепер уже на 2026 рік. Незважаючи на це, практика зазнала відчутних трансформацій через продовження воєнного стану й адаптацію трудових відносин до нових реалій.

Суттєві зміни торкнулися працевлаштування осіб з інвалідністю, включно з ветеранами війни. Новий підхід до виконання квот передбачає сплату внесків на підтримку працевлаштування замість штрафів, а також адаптацію робочих місць і фінансову підтримку роботодавців.

Окремі зміни стосуються дистанційної роботи та електронної комунікації. «Нові правила прямо дозволяють дистанційним працівникам здійснювати службові відрядження, що знімає численні практичні питання», — пояснює пані Летич. Закон також регламентує обов’язок сторін оновлювати контактні дані, а надсилання повідомлення за останньою відомою адресою чи номером телефону вважається належним виконанням вимоги щодо інформування.

Попри прогрес, роботодавці та працівники стикаються з викликами: «Роботодавці часто нарікають на недостатню гнучкість трудового законодавства. Іноземним клієнтам буває складно пояснити, що в Україні практично неможливо звільнити працівника за поширення недостовірної інформації, яка шкодить репутації компанії, або за конфлікт із колегами на роботі». Також поширеними залишаються скарги на надмірну формалізацію документальних процедур.

Механізми захисту прав працівників перебувають на початковому етапі: законодавство не врегульовує усунення гендерного розриву в оплаті праці, а норми щодо протидії дискримінації поки що існують переважно на папері.

Крім цього, у 2025 році практика трудового права значною мірою формувалася під впливом змін законодавства щодо воєнного стану. Олександр Коваль, партнер АФ «Грамацький і Партнери», зазначає: «До закону внесено зміни, відповідно до яких відсутній на роботі працівник, робоче місце якого розташоване на території активних бойових дій, під час воєнного стану не може бути звільнений з ініціативи роботодавця за прогул без поважних причин». Крім того, закон передбачає обов’язок сторін трудового договору постійно підтримувати можливість взаємної комунікації та оперативно інформувати про зміну контактних даних.

Окремо регулюються колективні відносини: «Певні положення колективної угоди можуть бути призупинені лише за взаємною згодою сторін, і протягом трьох місяців сторони зобов’язані почати переговори про поновлення дії таких положень», — підкреслює експерт. Це забезпечує баланс інтересів працівників і роботодавців навіть у складних умовах воєнного часу.

Проблемою для компаній залишається відновлення контактів із працівниками після призупинення дії трудового договору. Юристи активно допомагають клієнтам у цих випадках, організовуючи пошук працівників усіма можливими способами, зокрема через родичів та дистанційні канали комунікації.

Партнер, директор українського офісу PETERKA & PARTNERS Тарас Утіралов зазначає: «У 2025 році практика трудового права в Україні продовжує активно трансформуватися під впливом поєднання воєнного стану, мобілізації, демографічних викликів та імплементації європейських стандартів».

Експерт пояснює: «Мобілізація продовжує бути тим фактором, що найбільше впливає на ринок праці в Україні. Роботодавцям доводиться звертатися по юридичну допомогу для забезпечення бронювання працівників, вирішення їхніх індивідуальних проблем, пов’язаних із військовим обліком. З іншого боку, можливість бронювання заохочує до переходу на трудові відносини багатьох ФОПів, особливо в ІТ-індустрії. Це, відповідно, збільшує кількість запитів із трудового права з боку ІТ-клієнтів, які раніше менше мали справу з цією сферою регулювання».

Згідно з нещодавніми законодавчими змінами з 1 жовтня 2025 року Держпраці може проводити позапланові перевірки з питань вчинення мобінгу. Воднораз у нашій практиці вже є судові спори клієнтів із працівниками, які заявляють про таку проблему. Отже, можна очікувати, що ця тема продовжить набирати актуальності.

Також пан Утіралов підкреслює: «З 1 січня 2026 року вводиться в дію нова система забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, що передбачає сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю як альтернативу вже відомій нам квоті на робочі місця для таких осіб і штрафу за її недотримання. Враховуючи законодавчі зміни, а також велику кількість ветеранів війни з інвалідністю, можна очікувати, що питання їхньої роботи буде у фокусі Держпраці, а відповідно, і роботодавці матимуть запити до юристів у зв’язку з цим».

Отже, українське трудове право й у 2025, й у 2026 році має реагувати на негайні виклики, зумовлені воєнним станом, необхідністю забезпечення соціальної справедливості, захисту вразливих груп, і одночасно готуватися до майбутньої нормалізації та узгодження з європейськими стандартами. Роботодавці та працівники повинні бути готовими до більш активного соціального діалогу, перегляду колективних відносин й адаптації до нових правових норм.

ІТ та електронні комунікації:
рух до євростандартів

2025 рік став періодом масштабного оновлення правил гри для українського ІТ-сектору та ринку електронних комунікацій. Держава суттєво переглянула регуляції, наблизивши їх до європейських підходів, а бізнес отримав як нові можливості, так і підвищені вимоги до відповідності. Сфера пережила одразу кілька визначальних нормативних змін, які сформували тренди юридичної роботи на найближчі роки.

Однією з ключових подій стало затвердження нової редакції Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг. Володимир Хоменко, адвокат, радник АФ «Грамацький і Партнери», зазначає: «Протягом 2025 року сфера ІТ та електрон-

них комунікацій зазнала суттєвого законодавчого оновлення. Однією з ключових подій стало затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 761 нової редакції Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, які змінили підхід до регулювання відносин між операторами й абонентами. Зокрема, вперше було чітко прописано повноваження операторів щодо блокування спам-дзвінків і зловмисного трафіку. Це важливий крок до реалізації європейських стандартів безпеки мереж, адже проблема масових шахрайських дзвінків посіла одне з перших місць серед скарг користувачів протягом останніх років. Нові правила деталізують порядок аналізу й блокування підозрілої абонентської активності, встановлюють вимоги до прозорості таких дій та відповідні механізми оскарження».

Крім того, серед основних законодавчих нововведень варто згадати набрання чинності Законом України № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», яким було скасовано необхідність складення й підписання актів прийняття-передання виконаних робіт (наданих послуг) за гіг-контрактами для резидентів «Дія.Сіті».

Спрощення документаційних процедур та уточнення податкових правил знизили операційні ризики для ІТ-компаній, водночас стимулювавши подальший розвиток спеціального правового режиму. На думку Володимира Хоменка, наступний рік, імовірно, стане визначальним для гармонізації українського цифрового законодавства з правом ЄС. Посилення вимог до даних, онлайн-платформ та AI — головні теми, що формуватимуть порядок денний юристів.

Фахівець прогнозує: «Наступний рік стане визначальним для гармонізації українського цифрового законодавства з правом Європейського Союзу. Насамперед бізнес має готуватися до практичного запровадження GDPR-подібної моделі захисту персональних даних. Іншим напрямом роботи юристів стане впровадження нових підходів до регулювання штучного інтелекту, встановлених Регламентом Європейського парламенту № 2024/1689. У 2026 році очікується рух до їх практичної імплементації. Це відкриває великий масив роботи з юридичного структурування AI-проєктів».

Нерухомість без ГК:
нові правила гри

2025 рік увійде в історію українського права як рік «великої декодифікації». Скасування Господарського кодексу України через Закон № 4196-ІХ стало тектонічним зсувом для ринку нерухомості, поклавши край епосі радянських конструкцій та встановивши єдині правила.

Перша зміна — ліквідація специфічних речових прав, таких як господарське відання та оперативне управління. «Законодавець обрав шлях трансформації: майно в господарському віданні, крім того, що не підлягає приватизації, стає власністю правонаступників (господарських товариств), а права на майно в оперативному управлінні та майно, що не підлягає приватизації, трансформуються в узуфрукт», — пояснює Ігор Касьянов, адвокат АФ «Грамацький і Партнери». Технічна можливість реєстрації узуфрукту щодо публічного майна вже забезпечена, тому колапсу реєстраційної системи не очікується.

Значні зміни торкнулися земельних прав: для державних і комунальних підприємств право постійного користування замінюється орендою (50 років для державних земель і 5 років — для комунальних). «Утримувати зайві гектари «про запас» стане фінансово невигідно, що потенційно відкриє нові майданчики для приватних інвесторів», — зазначає експерт.

Водночас перехідний період створює ризики для приватних підприємств. «Якщо не провести реорганізацію до серпня 2028 року, ПП ризикує перетворитися на проблемний актив: ЄДР блокуватиме реєстраційні дії, а банки та контрагенти (особливо іноземні) уникатимуть співпраці з невизначеною формою юридичної особи», — попереджає пан Касьянов. Перетворення ПП на ТОВ стає логічним кроком для забезпечення безпечного правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків.

Агросектор:
законодавча модернізація

Юридичні радники, що працюють в аграрній галузі, зауважують, що 2025 рік став поворотним для агросектору в Україні. Після років стабільності (навіть попри війну) прийшов етап оновлення правового поля: важливі законодавчі зміни відкривають нові можливості для фермерів, водночас породжуючи нові ризики. Аграрне законодавство зазнало суттєвих змін: запроваджено аграрні ноти, що дають змогу фермерам залучати інвестиції під заставу майбутнього врожаю; підвищено ставки екологічного податку, що стимулює перехід на більш екологічні технології; цифровізовано фітосанітарні процедури через електронну систему PHIS та обмін сертифікатами у форматі ePhyto. Крім того, змінено порядок розрахунку мінімального податкового зобов’язання для власників і орендарів земель, а держава продовжує підтримку малих фермерських господарств через субсидії.

Водночас, за словами спеціалістів, для агробізнесу податкові спори залишаються головним болем: блокування податкових накладних, статус ризикового платника чи відмова в ПДВ-відшкодуванні для експортерів — усе це часті проблеми.  Крім того, аграрії стикаються з юридично складними спорами щодо землі: судова практика останнім часом частіше стає на бік орендодавців, що підвищує ризик втрати прав на оренду ділянок.  Ще один виклик — логістика та рейтинговий ризик: у контексті змінення ланцюгів постачань аграрні компанії залучають юристів для due diligence, щоби перевірити наявність та оформлення іригаційних систем, права на воду, членство в об’єднаннях водокористувачів.

Юристи прогнозують, що у 2026 році аграрії дедалі активніше використовуватимуть аграрні ноти для залучення капіталу як альтернативу класичному кредитуванню. Також очікується, що цифровізація фітосанітарних процедур дасть змогу прискорити експорт і знизити бар’єри в торгівлі агропродукцією.

Енергетика-2025:
ринок накопичувачів

Якщо 2024 рік був роком адаптації до умов війни, то 2025-й позначився інтеграцією з європейським ринком. Як зазначає партнер Asters Ярослав Петров, «ми сподіваємося, що зміни у 2025 році дадуть поштовх до поступового переходу від виживання до стратегічного розвитку». Нові регуляторні інструменти сигналізували інвесторам, що правила гри стають більш зрозумілими та прогнозованими.

Однією з ключових реформ року став запуск інституту бронювання потужності, який дозволив девелоперам резервувати обсяги приєднання заздалегідь. Однак механізм повернення

коштів у разі неможливості реалізації проєкту залишається неврегульованим. «Це створює ризики для інвесторів, особливо у випадках форс-мажорів або затримок із боку мережевих операторів», — коментує Ярослав Петров.

Упровадження формульного механізму розрахунків із виробниками ВДЕ підвищило прозорість і передбачуваність платежів. Як підкреслює радниця Asters Марта Галабала, «формула забезпечила передбачуваність платежів — це критично для планування фінансування проєктів та укладання довгострокових угод».

2025 рік приніс прорив у правовому регулюванні BESS — уперше визначено їхній статус і можливість стати учасниками ринку допоміжних послуг. «Поєднання ВДЕ з BESS відкриває шлях до більших комерційних проєктів і підвищує гнучкість енергосистеми», — зазначає Ярослав Петров.

Продовження дії касового методу до 2028 року знизило податкове навантаження на виробників. «Це рішення зменшує податкове навантаження та робить сектор ВДЕ привабливішим для нових інвесторів», — наголошує експерт.

У 2025 році продовжено режим звільнення від мита та ПДВ на імпорт обладнання для сонячних, вітрових, когенераційних установок і систем накопичення. За словами Марти Галабали, «пільговий режим дає змогу прискорити відновлення енергетичної інфраструктури та знизити капітальні витрати інвесторів, які заходять у нові проєкти в Україні».

Законопроєкт № 132-19 закладає перехід до конкурентної моделі підтримки через CfD-контракти, наближаючи ринок України до європейської практики. «Аукціони стануть ключовим елементом формування ринкової ціни на зелену електроенергію», — підкреслює пані Галабала.

Реформа корпоративного управління операторів системи передачі та розподілу, а також інших державних компаній має на меті прозорість і підзвітність. «Це один із найбільш очікуваних кроків для фінансових інституцій, які розглядають можливість кредитування українських енергопроєктів», — зазначає Ярослав Петров.

На тлі дефіциту електроенергії Україна збільшила пропускну здатність інтерконекторів із Румунією, Угорщиною та Словаччиною. «Це фактично відкриває двері для експорту й імпорту електроенергії на конкурентних умовах», — підкреслює експерт.

У 2025 році було запущено ключові процеси у сфері ВДЕ, CfD-аукціонів, систем накопичення, корпоративного управління та інтеграції з європейськими ринками.

На 2026 рік очікується запуск аукціонів міждержавних потужностей; зростання іноземних інвестицій у вітрову енергетику, сонячні станції та BESS; подальше посилення корпоративного управління в державному енергетичному секторі; наповнення ринку новими конкурентними інструментами, що сприятимуть стабільності та інвестиційній привабливості.